Трансгуманізм. Що воно таке, і чому спонсори цього руху витрачають мільярди доларів на реалізацію його цінностей? Можливо, ви знайомі з творами відомих фантастів: американця Філіпа Діка, поляка Станіслава Лема, англійця Артура Кларка? Або щось чули про роботів і штучний інтелект? Тоді ви інтуїтивно знаєте, і відповідь – перед вашими очима.
- МІСІЯ ТА ЦІННОСТІ
Трансгумані́зм (від лат. trans – крізь, через, за; лат. humanitas – людяність, лат. humanus – людяний, лат. homo – людина) – прочитаєте ви у Вікіпедії.
Аналогія до перельоту: через Атлантику – до нових відкриттів. Від людини розумної до людини інноваційної. Суспільство з приставкою «пост». Стисло кажучи, це трансформації з метою подолати природні обмеження людини.
Рух трансгуманізму виник у ~ 1923 році й розвивався паралельно з розвитком технологій, літератури та кіно. Серед його засновників – перший генеральний директор ЮНЕСКО Джуліан Гакслі та англійський філософ Макс Мор.
«Термін уособлює цілу школу, прихильники якої не збираються миритися з людськими обмеженнями, такими як смерть, хвороби та біологічні недоліки. Трансгуманістів цікавить футуризм, зокрема освоєнням Космосу, кіберпростір, розвиток віртуального та штучний інтелект. Крім того, трансгуманістів ще цікавлять біологія, нанотехнології, комп’ютерні науки та неврологія» – описував Мор, водночас підкреслюючи: людина повинна мати право ніколи не бути вдосконаленою, якщо вона сама того не бажає.
Символом трансгуманізму є H+ (також >H). Інколи цей рух ще називають «постгуманізмом», натякаючи, що згодом він має стати символом нової ери.
Вперше слово «transhumane» використовував Данте Аліг’єрі у «Божественній комедії». Ідею самодостатності в епоху Відродження просував Леонардо да Вінчі, а Карл Маркс та Фрідріх Ніцше розглядали еволюцію людини як природний процес. Сучасне поняття «трансгуманізм» сформував бельгієць Ферейдун Есфендіарі (FM-2030) у 1966 році, як скорочення від «transitory human» (перехідна людина). У 1998-му філософи Нік Бостром та Девід Пірс заснували Всесвітню асоціацію трансгуманістів.
Сьогодні трансгуманізм знайомий кожному з нас у нових-старих утіленнях: ґеймінг, роботи, віртуальна реальність, наукова фантастика, біоінженерія.
- СПОНСОРИ РУХУ
Цілі та ідеї трансгуманізму роками підтримують корпорації Кремнієвої долини, зокрема такі відомі гіганти, як Google, Meta, Microsoft і Tesla.
У 2012 році співзасновник PayPal Пітер Тієл створив Фонд Breakout Labs, який фінансує ініціативи, що працюють над досягненням безсмертя. $3,5 млн пішли у Фонд Мафусаїла, який розглядає старіння як інженерну проблему.
У 2016 році Ілон Маск заснував нейротехнологічну компанію Neuralink (Нейролінк), що розробляє технологію «нейромережива» та мозкові імпланти з метою підвищити функціональність і протистояти штучному інтелектові (ну, знаєте, якщо колись машини таки виступатимуть проти людства).
У 2020 році італійський фотограф Алессандро Ґандольфі відзначився серією світлин «Корпорація Безсмертя», яка досліджує кріоконсервацію, гібридизацію людини та машини, а також технології завантаження думок.
У 2021 році українська команда ARTEFACT представила у Києві перше українське бієннале цифрового та медіамистецтва, яке познайомило глядачів із такими експонатами, як INCREMENTAL та Sing Under.
Найбільша офіційна організація Humanity+ щоквартально випускає тематичний журнал, організовує наукові події та об’єднує близько 6 000 активістів з понад 100 країн світу.
- АРТПРОЄКТИ
■ У 1992-93 роках Йохем Хендрікс почав робити позначки на папері, просто рухаючи очима. Він називає це малюванням очима. «Eye Drawing» демонструє, як технічні ресурси можуть розширити людські можливості.
Митець створив шолом із двома інфрачервоними датчиками, з’єднаними із двома відеокамерами. Як результат – унікальні малюнки: орган сприйняття (око) стає інструментом вираження (рукою). Подібні ресурси можна застосувати для створення і розвитку інклюзивного мистецтва.
■ У 2020 році лондонські фотографи Девід Вінтернер і Джем Флетчер представили проєкт «I want to believe – an exploration of transhumanism», який базується на культурі трансгуманізму. Це фотографії людей, які вимушено або за власним бажанням замінили частини свого тіла на штучні. Наприклад:
Ніл Гарбіссон від народження не розрізняє кольори. Він імплантував собі антену, яка за допомогою коливань допомагає Нілу їх чути (штучна синестезія). Мун Рібас підключена до онлайн-сейсмографів, що дозволяють відчувати землетруси, цунамі та інші стихійні лиха за тисячі кілометрів.
■ Також у 2020-му американський підприємець Роберт Бігелоу влаштував конкурс есе, аби з’ясувати: чи існує життя після смерті? До участі допускалися люди з науковим ступенем і досвідом роботи у сферах психології та неврології. Вимоги – текст обсягом від 25 тис. слів про те, що відбувається зі свідомістю після смерті. Роботи оцінювали медики та вчені.
- ТРАНСГУМАНІЗМ У КУЛЬТУРІ
Ідеї трансгуманізму широко застосовуються в літературі, кіно, іграх, однак більшість споживачів не приділяють цьому достатньо уваги через те, що не знають про таке явище. Тепер ви можете побачити улюблені твори з нового боку й пізнати більше, глибше, переосмислити їх та поміркувати над мотивами, закладеними авторами. Якщо бажаєте дізнатися більше про трансгуманізм – ці твори ознайомлять вас з його ідеями в художній формі.
Що подивитися: «Стальний алхімік», «Робокоп», «Привид у латах», «Темне місто», «Доктор Хто», «Нейромант».
Що почитати: «Першому гравцеві приготуватися», «Другому гравцеві приготуватися», серія «The Culture», «Полум’я над безоднею».
У що пограти: «Кіберпанк», «SOMA», серії «Halo» та «Crysis».
Модифікацію тіла, кінцівок, розуму з метою апгрейду людини ви також можете побачити в сюжетах та персонажах відомих студій MARVEL і DC.
Менш виражено ідеї трансгуманізму розвиваються в настільних іграх («Warhammer 40,000», «Cyberpunk 2020») та музиці (Cyanotic, Cyberya).
- ІДЕЇ
Трансгуманізм ідейно об’єднує різні організації, ініціативи та проєкти. Для цього розробляються варіанти «еволюції», серед яких: штучний інтелект, кріоніка, генні модифікації, нанотехнології, робототехніка, біоніка та інші.
— перемогти інфекційні та спадкові захворювання;
— створити штучні кінцівки та органи, керовані мозком;
— адаптувати до життя кріозбереження та розморожування;
— переносити свідомість на комп’ютерні носії;
— підвищити регенераційну здатність тіла людини;
— навчитися повертати молодість тілу та мозку.
Сьогодні рух трансгуманізму активно розвивається закордоном – у тих країнах, де його ідеям приділяють особливу увагу. В Україні про нього згадують порівняно нечасто, а якщо згадують – то не висвітлюють саме явище, його ідеї та досягнення. При тому, що еволюційна концепція вже перестала бути фантастикою, навпаки – вона формує нашу з вами реальність: у Відні відвідувачів обслуговують роботи, в Японії дозволяють шлюби зі штучним інтелектом, а науковці Глазго створили роботизовану руку, яка відчуває біль – в майбутньому це допоможе у створенні протезів.
- ЧИ Є СЕНС У ВІЧНОМУ ЖИТТІ?
Таким чином, трансгуманізм – це міжнародний інтелектуальний та культурний рух, мета якого – використати наукові й технологічні можливості для вдосконалення можливостей людських: розумових і фізичних.
На думку критиків, безсмертя породить безліч проблем, що розглядаються в антиутопіях: перенаселення планети, низький соціальний рівень, обмеження свобод. Однак, на думку прихильників трансгуманізму, всі ці проблеми можуть бути врегульовані адекватним соціальним управлінням, зокрема, суворим обмеженням народжуваності, а також експансією людства в космос.
Попри очевидні переваги – покращення здоров’я, збереження молодості, розширення можливостей – багато людей також задаються питанням: що робити людині умовні 500 років? Чи не стане це загрозою для планети? Або для інших планет, якщо ми почнемо заселяти їх? Чіткої відповіді ніхто не має, однак поміркувати може кожен. На що би ви витратили своє життя?
Текст, Обкладинка: Марія Старікова