Гумор як щит та зброя: МЕМ-КУЛЬТУРА

Автор: Марія Старікова

Старший політичний радник Комісії США з питань безпеки та співпраці в Європі

Останні місяці (роки) українцям не смішно, проте вони сміються. Якщо слово – зброя, то гумор – щит, що захищає нашу психіку й допомагає вистояти у війні. Це розквіт мемів, а меми – це візуальні жарти, створені із образів поп-культури. Ми посилаємося на них у будь-якій ситуації тому, що вони вміють пояснити складне, підіймають настрій та змушують нас відчути: ми не єдині, хто переживає ці гіркі моменти. Ми не одні.

  • ЩО ВОНО ТАКЕ

Інтернет-мем поширюється через блоги, форуми, графічні дошки на зразок Pinterest, соціальні мережі, месенджери, новини, кіно, зображення, тематичні вебсайти, такі як Reddit, і послуги відеохостингу, як-от YouTube або Twitch.

Ми, люди, можемо належати до різних спільнот з огляду на інтереси, професійну діяльність, місце проживання – а меми створюють для всіх нас єдине спільне середовище. Водночас, існують локальні меми – вони транслюють окремі реалії, цінності, досвід та лідерів думок. «Мемезіс» – це процес утворення певної спільноти шляхом поширення певної культури.

1) Децентралізація. Створення і поширення будь-якого наративу здійснюється на будь-якій платформі будь-яким користувачем.

2) Цикл народження/смерті. Перефразовуючи Бодлера, у цифровому світі «перша смерть – коли тебе забувають». Тому користувачі постійно створюють нові шаблони і вичерпують вже існуючі.

3) Самовизначення. Меми застосовують, щоб говорити про незручні моменти життя; помилки, невдачі, розчарування, конфлікти, травми.

Фото: https://nzl.theukrainians.org
  • ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

З XIX ст. Карикатура – «прадід» мему, заснований на іронії. Він висміює або спростовує події та осіб. За часів свого розквіту карикатура мала вузьку аудиторію, оскільки друк тоді був дорогим – усього кілька паперових копій.

З 1990 р. Демотиватори – пародія на мотиваційні постери, заснована на постіронії. Зазвичай виглядає як зображення в рамці з текстовим гаслом і уточненням.

2006-2010 рр. Фото-жаба – «батько» мему, фактично – деформація образу. Примітивне поєднання сатири, гумору та зображення, властиве «мемам» у ті часи. Прості для сприйняття і поширені на форумах.

З 2008 р. Троль-фейс – анекдоти в картинках з «бородатими» застарілими шрифтами віддзеркалюють нашу «надто естетичну» сучасність.

1919-2022. Меми – візуальний жарт, який передається від людини до людини й створює велику кількість його копій. Контекст, мета, формат – різні.

  • ФОРМАТИ, ВИДИ, ТЕМАТИКИ

Меми зародилися в андеґраунді як «мемне мистецтво». Та, як відомо, багато що із андеґраунду виходить до широких мас і перетворюється на поп-арт.

Раніше вважалося, що мем НЕ деформує наше уявлення про особу чи про життя. Фактично, це накладання абсурдного на серйозне з примітивним візуалом: фактичні та орфографічні помилки, «шум» на зображенні, стереотипи, шаблони. Проте сьогодні, у розпал семантичної війни (сенсів), прихована сатира у мемах може змінювати масову думку про щось або когось.

Історичні – для навчання («Історія України в схемах і мемах»). Мотиватори – для емоційності та підсилення «Я». Персони зазвичай втрачають актуальність за кілька місяців – їх заміняють нові персонажі. Натомість, Шаблони можуть використовуватися роками для будь-яких ситуацій.

Деякі теми стають ніби «вічними», як-от меми з котами через їхню всратість – емоція, коли персонаж робить неприродній вираз обличчя та виглядає недолуго. Вони можуть принести відомість, заробіток та вплив.

Ілюстрація з відкритих джерел
  • ЯКА КОРИСТЬ ВІД МЕМІВ

Можливо, мем не може змусити щось придбати, але змушує запам’ятовувати образи, створити вірусні шаблони (як-от пакети АТБ), популяризувати будь що та будь кого. Їх часто використовують у бізнесі та політиці (зокрема у передвиборчих кампаніях … або на війні). Актуальність та обробка – дві важливі вимоги для цього. Меми мають розважальну, освітню та пропагандистську функції. Щоб розуміти історичні меми – вже потрібно мати певний багаж знань. Складні речі можна зобразити простіше, ближче та зрозуміліше. Це полегшує сприйняття та пошук інформації. До прикладу:

Фото: https://t.me/thenewsandculture

Канадський актор Кіану Рівз опинився на сторінках українського підручника «Всесвітня історія» для 10 класу. Його знімок прифотошопили до відомої світлини «Обід на хмарочосі»: засмучений Кіану сидить у діловому костюмі, поруч із робочими, на фоні – 1932 рік, перерва на обід і будівництво RCA Buildings (Нью-Йорк). Підручник вийшов у 2018 році і був рекомендований Міністерством освіти і науки України.

«Ми спеціально залишили мем. В кінці 90-х в одному підручнику був портрет Октавіана Августа з підписом «Юлій Цезар». За багато років помітили й вказали на це … нуль читачів», – зазначає Ігор Щупак, автор підручника.

Олександр Грехов
  • МЕМИ ЯК КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА?

Одна з функцій мемів – наслідувати реальність за допомогою мистецтва.

У 2014-2016 роках українська соціокультура почала відділятися від російської – остаточно й безповоротно. Таким чином, з’явилося багато мемів із українськими культурними діячами, політиками, сучасними митцями, тваринами, регіональні, ситуативні. Багато з них виходять за межі віртуального та отримують фізичні втілення (як-от роботи художника Олександра  Грехова).

Деякі реальні персонажі використовують свій вплив для хороших справ. Так, пес Патрон отримав відзнаку PalmDogManitarian за зв’язок між людством і собаками. Сьогодні Патрон у співпраці з ДСНС розміновує українські території та навчає діток уникати небезпеки (відеоуроки на SWEET.TV).

Під час візиту голлівудської акторки Анжеліни Джолі до Львова, український підліток у навушниках став героєм мемів. Люди ставили питання: «Як ти міг її не помітити?». У соціальній рекламі від UAnimals, Юлік відповідає: «Як можна не помічати десятки тисяч тварин в притулках?». Разом із хлопцем організація закликає прихистити, врятувати та ніколи не покидати тварин.

У 2020 році британські науковці провели дослідження й виявили, що меми допомагають виражати емоції, полегшують спілкування з іншими людьми та симптоми депресії. Культурні інституції це врахували – і застосували під час карантину, що виник у зв`язку з пандемією Коронавіруса.

■ флешмоб світлин невдалих реставрацій в Іспанії, які настільки погані, що аж смішно;
■ The Getty Challenge – люди в домашніх умовах відтворювали сюжети відомих картин;
■ #BestMuseumBum – флешмоб, в якому користувачі обирали найкращі сідниці серед музейних експонатів;
■ #MusMemeDay – 9 грудня інституції обирали роботи зі своїх колекцій для мемів з підсумками року.

А японський художник Ukiyomemes доводить, що будь-яка ідея може стати стартапом – якщо на неї є попит. Він стилізує сучасні меми під старовинні японські гравюри Укійо-е. Жартівливе захоплення переросло у прибуток.

«Це був різдвяний подарунок дружині, яка обожнює мем «Жінка кричить на кота». З ньго вийшов цілий артпроєкт. В інстаграмі класична японська гравюра змішується з мемами, інтернет-героями минулого і сьогодення»

Ukiyomemes
  • МЕМИ ЯК НАША ЗБРОЯ ТА ЩИТ

Сьогодні мем є важливим інструментом інформаційної війни. Від початку повномасштабного вторгнення росії, українці все частіше використовують гумор: і як зброю, і як заспокійливе від тривожних новин.

Ворог – також. Російська пропаганда використовує вірусну природу мемів та велику кількість ботів, щоб насаджувати фейки, стереотипи і нав’язувати власну ідеологію. Їх систематичне поширення в ЗМІ та соціальних мережах здатне викривляти сприйняття і маніпулювати свідомістю інтернет-користувачів. Українці та іноземці, які споживають російський гумористичний контент, підхоплюють цих «паразитів». Поширюючи їх, вони (не)свідомо заражають ними інших. Саме тому дуже важливо контролювати свій інформаційний простір, і не тільки сьогодні, а завжди.

Олеся Котубей у новому ролику від «Суспільне. Культура» розповідає, чому росіяни крадуть меми: це смішно, жалюгідно, чи все ж таки небезпечно?  

Pavlo_Bagmut ©Ukrinform

У темні часи ми всі шукаємо розради – у спілкуванні, музиці, книжках. У мемах, оскільки гумор завжди був, і завжди буде сильною стороною українців. Харківський художник Роман Мінін у програмі «Розмова в Музеї Корсаків» поділився думками про плакатне мистецтво.

«Плакатне мистецтво, мистецтво інтернет-мемів – це дуже важливі жанри, і хто в них мастак, той зараз і потрібен нашій державі, соціуму … потрібен усім. Меми – дуже потужна зброя, яку ми вже маємо».

У каналі Telegraf.Design ви можете переглянути тематичні артдобірки креативних постерів.

1 травня, до Дня сміху, «Укрзалізниця» влаштувала виставку на вокзалах Одеси, Києва та Львова. Виставку, присвячену мистецтву воєнних мемів. За тим же принципом діє «Укрпошта»: тематичні марки, які вона випускає сьогодні в обмежених кількостях, і за якими організовуються довгі черги, базуються на майстерності художників врахувати контекст, додавши до нього влучні зображення та гумор. А також – на вподобаннях самих українців, які колективно голосують за нову марку.

Дмитро Швець, співзасновник українського додатку «Reface», який запустив безкоштовний застосунок для створення проукраїнських мемів «Memomet»:

«Сьогодні наше «актуальне“ – це жарти про джавеліни та Чорнобаївку, чмоню, Марченко, руський корабель. Ми адаптували дещо з того та швидко зібрали в один продукт, аби підняти бойовий дух українців»

Фото: https://t.me/thenewsandculture
  • МЕМИ ДОПОМОГАЮТЬ НАМ ЗБИРАТИ ГРОШІ:

Відомий харківський Кіт Степан, на сторінку якого підписана навіть співачака Брітні Спірс, отримав нагороду World Influencers and Bloggers Awards (WIBA): він зібрав понад 10 тис. доларів допомоги тваринам, які постраждали в Україні від російської агресії. Його ніс на руках TikTok-блогер Хабі Лейм, кількість підписників якого нараховує 77 мільйонів.

Канадський митець Крістіан Борис зібрав 1 мільйон доларів, продаючи стікери та футболки зі своїм відомим зображенням «Мадонна з «джавеліном»». Гроші пішли на допомогу постраждалим від війни в Україні.

«Як на мене, це найкращий доказ того, що меми приносять користь світові»