BANKSY: історія відомого невідомого художника

Авторка, Обкладинка: Марія Старікова
Джерело: www.theartofbanksy.com

Бенксі (Banksy) – сучасний вуличний художник, який приховує свою особистість; одні люди вірять у його збірний образ, як-от «Привид Києва», інші – складають теорії про знаменитостей, що можуть ним виявитися. Одна з популярних – Роберт Дель Ная (Robert Del Naja), оскільки: 1) відомо, що вони обидва родом із Бристоля; 2) під час радіоефіру діджей Goldie назвав художника Робертом; 3) музикант раніше був учасником графіті-команди; 4) роботи Бенксі зафіксовані у локаціях, де виступав гурт. Сам Роберт цю теорію спростовує. Відтак, невідомий митець відомий усьому світові – не за те, хто він є, але за те, що і як він робить. За своє мистецтво.

Бенксі неодноразово потрапляв до списків впливових людей. Ради трьох міст у Британії витратили близько 20 тисяч фунтів стерлінгів (далі – £) на захист його творів уздовж узбережжя Норфолка та Саффолка; вони притягують до себе туристів, тому влада фінансує патрулювання поблизу, а оскільки вода підіймається двічі на рік та закриває роботи, для їхнього захисту створили спеціальне покриття. Бенксі організовує проєкти, щоб рятувати від забудови історичні будівлі; привертає увагу до людських проблем; робить політичні та антивоєнні заяви; займається благодійністю та власним прикладом надихає людей діяти і не вірити казочкам про те, що мистецтво ніби-то поза політикою.

«Графіті – це різновид партизанської війни. Це спосіб вирвати владу з рук більшого й краще оснащеного ворога. Будь-який голос може стати потужним. Ми всі вразливі до страхітливого хору ідей, що затоплює нас через рекламу та засоби масової інформації. Велике вуличне мистецтво викриває цей процес і висміює його. Використовуючи певну символіку, оформлення чи спосіб спілкування, він показує, що всевладдя – лише театр. Сміючись над виставою, ми підриваємо її силу та звільняємо трохи місця для оригінальної думки. Але тільки трохи», – уривок із книги «Banksy: Ви становите загрозу прийнятного рівня (Якби було не так, ви б уже про це знали)».

Чи готові ви до подорожі у часі? Якщо відповідь ствердна – поставте чайничок, зробіть собі щось смачненьке й гаряче, тому що ми стрибаємо у минуле.

*Вжух*

1990-2001. НАРОДЖЕННЯ.

Бенксі ступив на вуличну сцену 15 років тому – на початку 1990-х. Він був пов’язаний зі бандою підпільних вуличних художників із Бристоля, однак на зламі тисячоліть митець перейшов на «стенсілінг» (stenciling) – техніку розпилення трафарету, оскільки усвідомив, що це значно пришвидшує роботу. Незабаром він уже виробив свій упізнаваний стиль, використовуючи образи щурів і поліцейських для передачі антиавторитарних послань. Кожен новий твір спричиняє скандал і гучні обговорення у британської, а потім і світової публіки. Перша відома фреска Бенксі – «The Mild Mild West», 1999 – зображує ведмедика, що кидає коктейль Молотова у трьох спецназівців. Художник намалював цей мурал за три дні при денному світлі. То була його відповідь на подію у Вінтерсток Роуд: жорстоке побиття поліцією учасників вечірки. Сьогодні робота вважається культурною пам’яткою Бристоля, яка символізує людей, що не бояться протистояти урядам. У квітні 2009 року організація Appropriate Media, знана тим, що бореться зі графіті, спаплюжила мурал червоною фарбою. Міська рада Бристоля запропонувала захистити фреску панеллю з оргскла, а волонтери допомогли її полагодити.

2002. ЛЮБОВ У СМІТНИКУ.

З 19 липня по 18 серпня Бенксі проводить першу персональну виставку у Лос-Анджелесі – «EXISTENCILISM». Серед його відомих робіт того часу одна особливо вирізняється: «Girl with balloon». Перший мурал із нею був намальований на сходах мосту Ватерлоо на південному березі Темзи. Дівчинка, чиє волосся та сукню розвіває вітер, тягнеться до червоної повітряної кулі у формі серця. Робота з’явилася в Лондоні у 2002 році, але була зафарбована міською радою. Пізніше Бенксі випустив переосмислене видання відбитків, один із яких виставили на аукціон. За кілька хвилин потому, як його продали за 860 тисяч £, шредер, таємно вбудований у раму, спрацював і знищив полотно. Це була заява про комерціалізацію мистецтва – і з нею Бенксі увійшов в історію мистецького співтовариства. 14 жовтня 2021-го «Girl with balloon» перейшла до нового власника з новою назвою «Love is in the Bin». На лондонському аукціоні Sotheby’s робота пішла за 16 мільйонів £.

* Еста́мп (зі франц. Estampe, «відбиток, штамп») – твір друкованої графіки (гравюра, офорт, літографія, шовкографія тощо), являє собою відбиток на папері, на шовку та на інших матеріалах. Оригіналами вважають відбитки, створені автором або друкарем у присутності автора. Близькими до оригіналу вважають відбитки, створені з авторських дошок-матриць, якщо автор помер.

2003. БРАНДАЛІЗМ.

«TURF WAR» – так звана виставка графіті, трафаретів, слоганів і живих тварин проводилася з 18 по 21 липня. Бенксі використовує свою анонімність, щоби вільно самовиражатися; ця експозиція містила роботи, які підривають репутацію державних діячів, зокрема британця Вінстона Черчилля та … лідера колишнього радянського союзу – владіміра лєніна. Для створення відбитків митець звернувся до Pictures On Walls – друкарні, що розповсюджує роботи анонімних художників (згодом через проблеми зі правом власності бренди почали незаконно використовувати їхні зображення). Трафаретна техніка, яскрава стилістика, елементи поп-арту, спотворення авторитетів, панк-естетика і критика всевладдя – разом усі ці деталі підкреслюють нонконформістський характер мистецтва Бенксі. Одне з його найвідоміших зображень – «Laugh Now» – спочатку прикрашало інтер’єр пабу Ocean Rooms у Брайтоні. Шимпанзе зі табличкою «смійтеся, одного дня ми будемо керувати» – це очевидне бажання мавпи звільнитися від гноблення. Робота ставить під сумнів біологічний порядок і видовість (перевагу людей над тваринами). У 2008-му вона принесла рекордну суму – півмільйона доларів. Бенксі використовує образи мавп, щоби зобразити пригноблення, до якого вдається людство відтоді, як еволюційна теорія Дарвіна стала мейнстрімом. Хоча мавпи вважаються нашими предками – їх виставляють у зоопарках, використовують у дослідах і для багатьох інших насильницьких цілей.

2004-2005. ФАЛЬШИВІ ГРОШІ.

Бенксі виготовив фальшиві банкоти номіналом 10 £ на загальну суму один мільйон £. Зображення королеви Єлизавети він замінив портретом принцесі Діани, а «банк Англії» на «Бенксі Англії». Того року митець кинув кілька з них у натовп на карнавалі в Ноттінґ-Гіллі – згодом деякі люди намагалися витратити їх у тамтешніх магазинах. Незабаром художник нагадав про себе знову: він розмістив тривожні роботи у Музеї сучасного мистецтва, у музеї Метрополітен, в Американському музеї природної історії та у Бруклінському музеї. На той час Бенксі уже мав відомість за межами рідної країни та суперечливу репутацію: поки одні інституції бороли його творіння, інші – старанно оберігали їх. У той період він також подорожував територією Палестини, створюючи антивоєнні зображення на західній стороні ізраїльської стіни. 22-24 жовтня відбулася друга велика виставка «CRUDE OILS». До проблем із авторським правом, вирізання стін із графіті Бенксі та божевільних лотів на аукціонах залишається ще кілька років.

«Ви компанія, яка бажає отримати ліцензію на мистецтво Бенксі задля комерційної вигоди? Тоді ви завітали у правильне місце – ви не можете. Тільки Служба боротьби зі шкідниками має дозвіл на використання або ліцензування моїх робіт. Якщо хтось інший дає вам такий дозвіл, то ви не маєте дозволу. Я написав “авторське право для невдах” у своїй (захищеній авторським правом) книзі і досі заохочую будь-кого брати та змінювати мої роботи задля розваги. Роздрукуйте їх у кольорі, що пасує до ваших штор, зробіть листівку для бабусі, здайте їх як домашнє завдання – будь-що. Але, будь ласка, не використовуйте їх для отримання прибутку чи для шахрайства, щоби люди думали, ніби я щось схвалив, коли я цього не робив. Дякую», – оголошення на офіційному сайті Бенксі.

2006. СМЕРТЬ ТЕЛЕФОННОЇ БУДКИ.

У квітні Бенксі створив скульптуру на основі зім’ятої червоної телефонної будки зі встромленою в її бік киркою, яка стікає «кров’ю» – і встановив її на бічній вулиці в районі Сохо. Всюдисущість смартфонів прискорює вимирання колись незамінних рече; цього разу Бенксі розмірковує про взаємини людини зі технікою. Крім того, що телефонна будка є культурною іконою в Англії, вона також є технологічною іконою свого часу. Пізніше того року Бенксі прокрався на територію Disneyland у Каліфорнії, де залишив ляльку в людський зріст, одягнену в помаранчевий комбінезон, чорне худі та наручники – він зробив її схожою на в’язня Guantanamo. 90 хвилин ця лялька простояла біля атракціону Big Thunder Mountain, допоки гірки не закрили, а фігуру не прибрали. Помістивши впізнаваний політичний символ у нереалістичному середовищі, митець підкреслив людську схильність на все закривати очі.

 2008. ФЕСТИВАЛЬ БАНОК.

4-5 травня 2008-го у Лондоні відбувалась виставка «The Cans Festival» – каламбур на відомий французький кінофестиваль у Каннах. Художники-трафаретники з усього світу приїхали сюди, щоби малювати, за двох умов: не заважати і не замальовувати. Подія відбулась у дорожньому тунелі під лондонським вокзалом Ватерлоо.

2009. БЕНКСІ ПРОТИ МУЗЕЮ.

13 червня відкрилася виставка «BANKSY VS. BRISTOL MUSEUM» – власне, у самому музеї та прилеглій до нього мистецькій галереї. У грудні Бенксі відзначив закінчення конференції ООН щодо зміни клімату чотирьома фресками про глобальне потепління. На одній з них було надряпано речення «Я не вірю в глобальне потепління», яке поступово опускається під воду.

2010. ТОП-100 ВПЛИВОВИХ ЛЮДЕЙ.

Журнал Time відібрав Бенксі до списку 100 найвпливовіших людей світу, а в прокат вийшла документальна стрічка «Exit Through the Gift Shop»; вона отримала титул найкращого фільму у документальному жанрі. Бенксі суттєво розширив своє виробництво після того, як найняв художника-початківця Thierry Guetta в якості свого асистента та режисера документальних фільмів під час різних поїздок до Лос-Анджелеса. Стрічка оповідає здебільшого про те, як чоловік допомагав Бенксі, які доручення виконував, як готували та здійснювали ризиковані перфоманси (прокрадання у Disneyland, наприклад). Вона містить інтерв’ю зі відомими вуличними художниками та самим Бенксі.

2013. УСЕ ПО 60 БАКСІВ.

1 жовтня розпочалося місячне шоу на вулицях Нью-Йорка, для якого Бенксі відкрив окремий веб-сайт і дав інтерв’ю Village Voice через свого видавця. 13 жовтня на П’ятій авеню біля Центрального парку з’явився стенд із приблизно 25 художніми полотнами: туристи та місцеві мешканці могли придбати картини Бенксі лише за 60 $ за твір. У замітці на сайті художник додав: «Зверніть увагу, що це лише одноразова акція. Цього стенду більше не буде».

2014. ЛЮДИНА РОКУ.

Webby Awards назвали Бенксі людиною року.

Цікавий факт: пацюк – найпопулярніший персонаж у творчості Бенксі, що символізує вуличних художників. Тому, що їхня територія – вулиці; вони небажані, але при цьому – невід’ємна частина міста; щури розумні та спритні, і хоча би як люди намагаються їх виловити – вони тікають і повертаються. Як і вуличні художники. Крім того, «rat» (щур) є анаграмою до «art» (мистецтво).

«Я малював щурів упродовж трьох років, коли хтось сказав мені про це. Довелося зробити вигляд, що я знав про це завжди»,коментує Бенксі.

2015. ДІСМАЛЕНД.

У лютому Бенксі випустив двохвилинне відео з назвою «Зробіть це роком, коли відкриєте нове місце» – про свою поїздку до сектору Ґаза. Під час візиту він створив кілька антивоєнних робіт. З 21 серпня по 27 вересня працював наймасштабніший проєкт Бенксі: «Dismaland. The Bemusement Park». Після тривалої творчої перерви художник улаштував виставку на курорті Weston-super-Mare у Сомерсеті. Це був дуже своєрідний аналог відомого парку розваг Disneyland – сам Бенксі описує його як «сімейний тематичний парк, непристосований для дітей». Митець профінансував увесь проєкт самостійно, і за п’ять тижнів локацію відвідало 150 тисяч відвідувачів. У виставці брали участь художники Damien Hirst і Jenny Holzer. Це темне і заплутане місце, зі зловісним замком і покинутою на узбіччі каретою Попелюшки.

2016. ЕМІГРАНТИ.

Найвідоміший невідомий художник знову реагує на соціальну несправедливість – цього разу щодо емігрантів. Бенксі створив роботу, на якій Steve Jobs, засновник корпорації Apple, зображений в образі біженця. Мурал з’явився у французькому місті Кале на стіні табору біженців «Джунглі». Бенксі прокоментував її так: «Нас часто переконують у тому, що міграція витрачає ресурси країни, проте Стів Джобс був сином мігрантів із Сирії. Apple – компанія з найбільшим доходом на планеті, яка щороку платить 7 мільярдів $ податків, і все це лише тому, що вони прийняли до себе на роботу молоду людину зі Хомса». Влітку у Британії відбулася велика виставка «BANKSYLAND», після завершення якої художник передав будівельні матеріали для французьких таборів мігрантів, а також скерував до Франції робітників, які допомогли побудувати житло для біженців. Ще одна робота з’явилася на стіні посольства Франції. За даними The Guardian, вона зображає героїню роману Віктора Гюго «Знедолені»: Козетта плаче від сльозогінного газу. Так художник протестує проти дій силовиків, які застосували газові гранати до мігрантів у «Джунглях». Робота містить QR-код, а той – новину про поліцейський рейд у таборі. Її одразу відгородили двома листами фанери.

2017. ГОТЕЛЬ ЗІ НАЙГІРШИМ ВИДОМ.

Бенксі висловлюється щодо Brexit – і це відбувається в чутливий для європейської політики час. Британія переживає вибори, які визначають її відносини з ЄС і без нього. По той бік Ла-Маншу, лише за 80 кілометрів, Франція вирішує своє європейське майбутнє. Не зважаючи на все це, митець реалізовує проєкт «Walled off hotel» (пародія на мережу готелів Waldorf Astoria) – бутик-готель, розроблений Бенксі у співпраці з іншими художниками. Він розташований просто біля роздільної стіни у Віфлеємі. Його охрестили «готелем із найгіршим краєвидом у світі»: вікна виходять на бетонний розділовий бар’єр, аби максимально наблизити туристів до того, що палестинці відчувають щодня. Концепція продумана ретельно: відкриття готелю відбулося на сторіччя підписання декларації Бальфура в 1917 році. На вході гостей вітає воскова мавпа-портьє – якщо придивитися, стає помітно, що вона прикута залізними кайданами, як символ несвободи Палестини.

2018-2019. БОЖЕ, БЛАГОСЛОВИ БІРМІНҐЕМ.

15 березня 2018-го у Нью-Йорку відкрили 22-метровий мурал на підтримку ув’язненої журналістки та художниці Zehra Doğan: її засудили до майже трьох років позбавлення волі через намальовану нею картину, що зображує зруйноване турецькою владою місто Нусайбін; там проживала велика кількість курдів. У жовтні Бенксі відкрив pop-up shop Gross Domestic Product на півдні Лондона, щоби зміцнити свою позицію в суперечці зі виробником листівок Full Colour Black (спойлер: тоді художник програв справу, оскільки суд постановив, що компанія може вільно використовувати зображення мурала «Love Is In The Air», а сам Бенксі не може називатися його власником через анонімність). Того ж року митець виставив свою роботу на підтримку екології поза межами Венеціанського бієнале, оскільки його не запрошували: на відео бачимо чоловіка, який розкладає «Venice in Oil», що може трактуватися як «Венеція (масло)», так і «Венеція в маслі». Робота привернула увагу поліцейських – чоловіка попросили піти. Згодом на канал прибув лайнер, ідентичний тому, що був зображений на картинах. Наприкінці року Бенксі створив тематичне різдвяне?-ну-типу графіті у Бірмінґемі: два олені злітають у небо разом із лавою та безхатьком на ім’я Раян. «Боже, благослови Бірмінґем. За 20 хвилин перехожі пригостили Райана шоколадними батончиками, гарячим напоєм і запальничкою – хоча він нічого не просив», – підсумував митець свою акцію у своєму Instagram.

2020. ЗМІНА ГРИ.

Бенксі висловився у дебатах про расизм і поліцейське насильство в США. «Кольорових» людей підводить “біла” система», – заявив він у своїй роботі для підтримки однойменного руху BLM. Того ж року вуличний художник продемонстрував шанувальникам свою не-вуличну роботу. Через карантин митець, як і багато інших людей, був змушений працювати дистанційно – з дому, де щури влаштували безлад у його ванній кімнаті. В Instagram художник зізнається, що його дружина це ненавидить. Нарешті, Бенксі розчулив усіх своїм малюнком, який повісили у фойє біля відділення реанімації. Полотно зображує хлопчика, що відкинув фігурки Спайдермена і Бетмена та грає з новою героїнею – медсестрою Національної служби охорони здоров’я. Художник залишив лікарям послання: «Дякую за те, що ви робите. Сподіваюся, картина допоможе цьому місцю стати яскравішим, хоча вона і чорно-біла». Згодом робота була продано на аукціоні – всі кошти спрямували до бюджету Національної служби охорони здоров’я. Ще пізніше Бенксі пожертвував триптих «Mediterranean Sea View» для благодійного аукціону Sotheby’s, аби профінансувати дитячу лікарню у Віфлеємі. На картинах – три види з узбережжя, на якому розкидані рятувальні жилети. Вони символізують мігрантів і біженців європейської «кризи» мігрантів у 2010-тих роках. Шукаючи міжнародного захисту від країн, охоплених збройними конфліктами та соціальними заворушеннями, багато біженців, які прибули до Італії та Греції, перетнули Середземне море на човнах; це призвело до загибелі десятків тисяч людей. У березні 2019-го кризу було офіційно оголошено завершеною. Бенксі розкритикував ЄС і профінансував рятувальний корабель «Луїза-Мішель», названий на честь французької анархістки та феміністки. За даними The Guardian, екіпаж корабля порятував щонайменше 89 людей у Середземному морі.

2021. ЧУДОВИЙ БРИТАНСЬКИЙ СПРЕЙ.

У прибережних містах по всій Англії з’явилися десять графіті Бенксі – серія «A Great British Spraycation»; вони обігрують обмеження міжнародних подорожей після пандемії Коронавірусу та положень Brexit. Випадково чи навмисне, всі вони розміщені у трьох містах – Ґрейт-Ярмут, Горлстон, Ловстофт – які змагаються за те, щоби стати містом культури Великої Британії у 2025 році. Тоді ж у Ноттінгемі продали частину стіни, на якій у 2020 році Бенксі залишив графіті – його замінив лист фанери, а малюнком заволодів колекціонер John Brandler. Свій учинок він пояснив тим, що збирався врятувати графіті від руйнації, відреставрувати і виставити у музеї Moyse’s Hall. Місцеві мешканці розкритикували його дії, адже графіті передавало соціальне звернення і було розміщено у Ноттінгемі спеціально. Продаж і купівля публічного мистецтва для особистих колекцій почали ширитися світом. Пізніше того року Бенксі продав свій трафарет, з яким він створив малюнок на стіні колишньої в’язниці Reading Gaol, щоб урятувати від забудови. Робота зображує в’язня, який тікає на мотузці простирадла, прив’язаної до друкарської машинки. У планах – перетворити історичну в’язницю, в якій колись перебував письменник Оскар Вайльд, на артпростір.

2022. ВІЙНА В УКРАЇНІ.

В Україні Бенксі намалював сім муралів: у Києві, Бородянці, Ірпені, Гостомелі та Горенці. Ці роботи стали першими публічними демонстраціями художника після річного затишшя. 17 листопада на своїй сторінці в Instagram Бенксі опублікував відео про їх створення з українською піснею «Червона рута». Пізніше його антивоєнну картину «CND Soldiers» продали на благодійному аукціоні за 81 тисячу £. Усю суму було перераховано до київської дитячої лікарні Охматдит. Міністерство охорони здоров’я України повідомляло: «Попри активні обстріли та авіаудари росії, спеціалісти Охматдиту продовжують залишатися в Києві для захисту та лікування дітей і поранених, яких доставляють до лікарні». Крім того, Бенксі продав 50 трафаретів своїх робіт, щоби зібрати гроші на допомогу Україні. Кожну з них митець пронумерував, вмонтував у дерев’яну раму та подряпав ножем для піци – це індикатор їхньої унікальності та автентичності. Вартість однієї становила 5 тисяч £ плюс податок, і кожен покупець мав право придбати лише одну картину. Всі кошти були спрямовані до фонду Legacy of War Foundation. Giles Duley, генеральний директор фонду, зазначає: «Ми купуємо нові машини швидкої допомоги та рятувальні авто. Вони потрібні для евакуації людей з обмеженими можливостями, похилого віку та цивільних. Ми надсилаємо генератори, газові обігрівачі, сонячні батареї, електроживлення для громад, які стикаються зі жорстокою зимою без електрики. Ми продовжуємо нашу підтримку прихистків для жінок у Києві та ЛҐБТК-спільноти». Загалом надійшло понад мільйон запитів. Сайт досі працює та приймає донати на гуманітарні потреби українців – дякуємо.

Як поляки допомогли ЛҐБТК+ українцям

2023. СТАВКИ НА СПОРТ БЕНКСІ.

18 серпня у Ґлазґо відбулася виставка трафаретів 1998-2023 року. Цього ж року медіа розганяли новину про можливе справжнє ім’я Бенксі, тому букмекери приймали ставки на його особистість і на те, чи виграє митець черговий суд проти Full Colour Black. Компанія та її власник Andrew Gallagher подали позов проти Бенксі до Вищого суду Англії та Вельсу, і щоби виграти цю справу, художник мусив би розкрити свою особистість. Серед кандидатів на роль Бенксі були: Robin Gunningham, його дружина Joy Millward, Robert Del Naja (вокаліст, засновник Massive Attack), Damon Albarn (співзасновник Gorillaz, Blur), JR (художник), Jeff Koons (художник), David Hockney (художник), Damien Hirst (художник), Morgan Freeman (актор).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *