Блакитний період: для чого вчитися мистецтву?

Авторка: Марія Старікова
Перекладачка субтитрів: Інна Савченко
Джерело: «Блакитний період» (Netflix)

Як воно – заробляти мистецтвом? Робити це справою життя? Обирати його замість більш вигідних, більш стабільних варіантів? Інвестувати свої час, зусилля, здоров’я у щось настільки непевне? Жертвувати речами, якими ви навіть не могли уявити, що доведеться жертвувати?…

Сьогодні в Україні, як і загалом у світі, все ще існує розрив між суспільними уявленнями і тим, як насправді здійснюється мистецтво. Щоби зменшити його, ми створили серію матеріалів на базі аніме «Блакитний період» (яке, своєю чергою, було засноване на однойменній манзі): вона містить відповіді  на деякі питання, художні підказки та, насамперед, служить вам підтримкою.

01. УСВІДОМЛЮЄМО СЕБЕ

— Не розумію, що видатного в Пікассо. Я теж можу так намалювати. (с)

Подібні вирази ми чуємо нечасто від людей, які справді малюють. Малювання буває різним; воно складніше, ніж виглядає, про що відомо сучасним митцям. Крім того, сучасні митці досліджують творчість інших художників, особливо тих, кому вдалося чогось досягти в своїй сфері та тих, у кого можна чомусь повчитися. Зазвичай подібних виразів не цураються люди, яким про мистецтво відомом мало. Не розуміючи чогось, більшість навіть не намагаються зрозуміти.

Не розуміти чогось, не знати, не розділяти смаки інших, не визнавати чийсь авторитет – все це природно, і все це притаманно всім, навіть художникам; однак там, де було посіяне маленьке непорозуміння, може вирости цілий його ліс.

Не розумію, як ви робите те, що хочете, не заробляючи цим на життя. Не розумію, чому ви не обираєте надійніший шлях, – у багатьох людях досі живе стереотип про бідного художника, але кожен випадок – індивідуальний. Ба, більше! Чимало відомих художників були одержимі грошима. Наприклад, Пабло Пікассо малював портрети арт-дилерів у тому стилі, який їм подобався. Він був видатний бізнесмен. Сальвадор Далі вигадував різні ексцентричні вистави, щоби публіка не забувала про нього, чим підвищував цінність своїх робіт. Жан-Мішель Баскія працював із Енді Ворголом – два відомі художники, разом вони подвоювали вартість спільних творів, а також впливали на мистецтво одне одного. Гроші важливі. Та гроші – це ще не все.

Мистецтво – це весело. Мистецтво – це мова спілкування без слів. Ви можете думати, що люди, вірні собі, не виживають у цьому світі, проте люди, вірні собі, в усі часи створюють шедеври. Дехто з них залишають по собі цінну спадщину. Дехто з них зберігають свою культуру від забуття.

📌 ХУДОЖНЯ ПІДКАЗКА: Чому людина зліва зелена? Це класична техніка: якщо змішати червоний пігмент, що зветься «кіновар» (англ. vermilion), зі сріблясто-білою фарбою, а потім нанести суміш на пігмент «зелена земля» (франц. terre verte), то поєднання кольорів створить чудовий відтінок шкіри.

Поговорімо про талановитих, геніїв та обдарованих. Можливо, раніше це можна було вважати за комплімент. Можливо, хтось і сьогодні сприймає ці слова позитивно на свій рахунок. Ймовірно, деякі люди мають хист до певних видів діяльності порівняно з іншими людьми. Нехай так. Але художня українська (та світова) спільнота відкидає ці поняття, як такі, що списують працю, навчання та всі випробовування, які художниками доводиться долати на своєму шляху. Художники багато працюють, багато думають про мистецтво, вивчають різні методи, практикуються, конкурують, протистоять упередженням та борються зі собою.

Списуючи на талант, геніальність, обдарованість, ми ніби все це знецінюємо.

Все ще не переконані? Почитайте у соцмережах, як висловлюються щодо цього художники. Попитайте своїх знайомих митців. Згадайте, скільки часу та зусиль ви самі докладали, щоби досягти досконалості в якійсь справі, перемогти на змаганнях, скласти іспити на «відмінно».

 📌 ХУДОЖНЯ ПІДКАЗКА: Якщо для вас воно блакитне, то нехай буде блакитним. Чи це яблуко, чи кролик. Експериментуйте зі кольорами: якщо досі ви малюєте блакитне лише блакитною фарбою, то спробуйте розбавити її водою? Нашарувати ще зверху, коли фарба підсохне? Добирайте та змішуйте нові відтінки, щоби оживити свій блакитний – чи то зелений, чи фіолетовий, чи будь-який інший.  

Повернімося до упереджень та … страхів. Навіщо вступати в академію мистецтв, коли немає жодних гарантій, що ти зароблятимеш цим на життя?

Якщо ви дійсно хочете заробляти цим на життя, або хочете спробувати заробляти – це може допомогти вам покращитися. Профільна освіта – це можливість вивчити різноманітні техніки, консультуватися зі фахівцями, розширювати світогляд та контакти, це дає вам більше можливостей виразити та продемонструвати свої роботи іншим. Це не значить, що не можна малювати чи покращуватися, не відвідуючи академію. Багато великих картин були написані в якості хобі. Сьогодні існують спеціалізовані курси, фахова література, різні освітні джерела.

Дорослі часто кажуть: «ти можеш лишити це для себе як хобі». Та хіба не природно докласти максимум зусиль, щоби займатися улюбленою справою?

Сьогодні (та в усі часи) ми все ще недостатньо впевнені у собі. Ми переживаємо через гроші, через успіх, через навички, через розвиток, через відгуки, через відсутність відгуків, через ШІ та розвиток технологій, але знаєте, що? Коли трудяги роблять те, що їм до вподоби, їх неможливо зупинити. Для вас, як для митців, існує багато можливостей сьогодні. Розуміння мистецтва все ще не на тому рівні, щоби почуватися в безпеці, але воно покращується щодня.

В усьому світі для вступників на творчі спеціальності типово провалитися три-чотири рази. Художня освіта коштує дорого, а на безкоштовні місця великий попит. Конкуренція велика.

Тому, будь ласка, спробуйте почати з того, щоби повірити у себе. Якщо займатися мистецтвом – це те, чого ви дійсно хочете, чого ви прагнете. Живопис передає те, що не можна висловити словами. У світі повно цікавих речей та ідей. Побачивши їх, ми їх пізнаємо, а намалювавши – розуміємо. Малюючи та обмірковуючи, помічаємо деталі. Малювання допомагає бачити світ. Замість того, щоби хвилюватися за себе – спробуйте собі довіритися.

📌 ЯК ПОКРАЩИТИ РОБОТУ: Погляньмо на сцену в класі. Замість того, щоби малювати всіх учнів однакового розміру, тих, хто далі, можна зобразити меншими для створення відчуття перспективи. Це універсальна підказка.  

Якщо не знаєте, зі чого почати —

Спробуйте почати зі перспективи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *