Текст, обкладинка: Марія Старікова
Організатор: UA Comix, Видавництво «ТУТ», IST Publishing
Учасники: Роман Крижанівський, Ярослав Мішенов, Борис Філоненко
У межах Спеціальної програми (З якого ти Всесвіту?) «Х Книжкового Арсеналу» 23 червня 2021 року відбулась презентація українських авторських коміксів. Учасники – Роман Крижанівський (український письменник і видавець), Ярослав Мішенов (засновник видавництва Vovkulaka), Борис Філоненко (арт-критик, куратор, дослідник).
🎙 НА ЗВ’ЯЗКУ «VOVKULAKA»
Засноване у 2017 році, це незалежне видавництво презентує комікси та графічні романи переважно містичної, фентезійної та науково-фантастичної тематики. Крім того, «Vovkulaka» співпрацює з американськими видавництвами «Dark Horse Comics» і «TopShelf», тому невтомно радує шанувальників якісними перекладами. Однак сьогодні Ярослав Мішенов розповів нам про кілька оригінальних мальописів, що вийшли з-під крила їхнього видавництва.
- Про мальопис-антиутопію «Серед овець» (серія)
Він створювався у 2013-14 роках, напередодні війни, і сьогодні ми бачимо все те, чого намагалися уникнути революцією. Аби читачі легше сприйняли історію, автор вирішив замінити людей тваринами. Ми бачимо порівняння українського мальопису зі «Колгоспом тварин» Орвелла: головні посади займають свині або вівці, їм протистоїть пес-вовк, і це грає на наших спогадах та асоціаціях. Автор не заглиблюється у відверті сцени, тому мальопис орієнтований як на дорослого читача, так і на молодь. Він зображує інший бік радянського минулого, за яким ми інколи бачимо, як сумують деякі люди, і за яким сумувати точно не потрібно.
- Про психологічний мальопис-трилер «Залізна голова» (серія)
Дуже раджу до ознайомлення, і дуже радий, що ми її видали – це мальована історія Максима Удинського; фантастичний трилер про Україну років 2030+, що розпочинається як психологічний детектив: спочатку взагалі не розумієш, що відбувається. Якась лікарня, якісь андроїди допомагають лікарям, і головний герой, який ніби-то банально втратив свою пам’ять. Крок за кроком додаються персонажі, і ми заглиблюємося в підсвідомість, у минуле героя – все це поступово розвивається у технотрилер, із потужним присмаком медичного трилеру: рідні автора є медиками, тож він заглиблюється у ці аспекти. «Залізна голова» вважається однією з найпотужніших саме за сценарною частиною мальованих історій.
- Про пригодницький мальопис-подорож «Шлях А-16» (серія)
Цей твір – спроба наслідувати американські сучасні коміксові традиції. Такий собі коміксовий роад-муві дівчини-підлітка на просторах Канади, і за духом це більше схоже на серіал «Лост» або інші події, коли ви спочатку не розумієте, хто ці люди і яким чином вони поєднані, чому вони вчиняють в той чи інший спосіб. Історія розвертається в непередбачувані події, за якими стає дійсно цікаво спостерігати.
- Про культовий мальопис світового рівня «Орда»
Незвичайна річ, коли твори українського автора повертаються в Україну. Графічний роман Ігора Баранько, що пройшов довгий шлях: був художником в Україні, переїхав в Америку, малював комікси по «Сімпсонам», зараз живе в Тайланді і малює там. Один із найвідоміших його коміксів, що безпосередньо стосується України – «Орда». Він має цікаву історію: спочатку був намальований для французького видавництва «Les Humanoïdes Associés», заснованого відомим французьким художником Жан Жиро́ (прим: також відомий під псевдонімом Мебіус), а тепер, через понад 20 років цей твір повертається до нас в українському перекладі. У Франції він називався «Імператор океанів» – це давня приказка про монголів, які хотіли володарювати землею між Атлантичним і Тихим. Коміксу близько 30 років, а ви знайдете тут і божевільного диктатора росії, і вплив російської церкви, і сучасну Україну – рідкісна незбагненна річ! Як Баранько побачив усе це ще в 90-х? В Америці твір був виданий під назвою «Джихад/ Jihad», і вона більш скандальна. Коли я платив у банку, мені за дві години зателефонували й повідомили, що якщо я залишу таку назву призначення платежу, то банк закриють, і завтра у мене буде ЦРУ. Вони попросили прибрати всіх «Джихадів» … то був цікавий досвід. Тому у нас він не «Джихад». Я дуже радий, що він нарешті повернувся в Україну, і я сподіваюсь, що його успішне розповсюдження надихне інших авторів, бо це зірка українського мальопису.
Ярослав повідомив, що «Vovkulaka» планує видавати багато українських творів від українських авторів, і якби не пандемія – ми би отримали на 5-6 реалізацій більше ще в 2021-му. Українські автори постійно пропонують свої роботи, і ці роботи дуже різнопланові: від соціальної сатири і технотрилеру до типових жахастиків, міфологічних казок, стімпанку. Сьогодні Україна має дуже багату палітру творів, і видавництва сподіваються, що згодом усі вони будуть видані.
🎙 НА ЗВ’ЯЗКУ «ТУТ»
Видавництво «ТУТ» розшифровується як «Товариство унікальних творців», і з 2018 року команда намагається створювати українські оригінальні комікси: мальописи. Роман Крижанівський підкреслює, що «мальопис» – це саме український комікс, тому не всі комікси в Україні є мальописами; ті, що створені нашими авторами, сценаристами і художниками, вважаються такими.
- Про героїчний мальопис «Орден лицарів» (серія)
Літературний агент звернувся до нас, бо зацікавився видати наш продукт в Америці. Американський ринок настільки переповнений, що 99,9% вони створюють самостійно, працюючи переважно на експорт. Дуже важко туди потрапити – у нас був рік перемовини, ми потрапили у вибори, пандемію, масу різних речей. Наклад склав 2 000 примірників, що для України – звично, для Америка – мало. Всі вони продалися, і було надано опціон Казахстану – це переважне право купувати всі наступні випуски. Це ніби паралельний світ, де замість людей – антропоморфні кролики. Дуже багато відсилок до легенд, певних історичних подій, а герої увійшли в команду захисників світу. Кожен випуск присвячено певній історичній події – в сучасному і минулому. У героїв є духи-охоронці, які наділяють кроликів надзвичайними здібностями, зокрема подорож у часі, супершвидкість, невидимість, трансформація тіла. Підписано договір про випуск мерчу – ранці, пенали, тощо; на всіх платформах – Розетка, Пром, всюди.
- Про пригодницький мальопис «Тірольський Троль»
Він вийшов із двома альтернативними обкладинками, тож це НЕ дві різні частини. Історія про ніби-то наш світ, за лаштунками якого існують феї, тролі, гобліни, фенікси. Існує другий вимір кожного великого міста під землею – і головний герой Троль був звільнений із міста Тролів. Він був детективом, вийшов на пенсію, живе в Австрії у невеличкому будинку в горах, де познайомився зі Феніксом – це екслюзивні рідкісні створіння, за допомогою яких можна отримати безсмертя. Коли Фенікса викрадають, Троль вирушає на пошук і знаходить друзів – такий собі дитячо-підлітковий сюжет. Художниця Александра Луцюк закінчила його, коли закінчила 11-ий клас – мальопис створювався два роки, він має досить високий рівень, тож не бійтеся розвиватися будь-коли – немає обмежень по віку, і кожен може мати шанс.
- Про повчальний мальопис «Книголюбчики» (серія)
Це наш світ, і два головні герої – Марк і Тіна – сучасні діти, занурені в комп’ютерні ігри та віртуальну реальність. Ось до них приїздить дідусь із книгами – «фу, книги, не цікаво!» – і розповідає їм про книголюбчиків, які живляться тим, що хтось у нашому світі читає книги. Далі зображуються химерні події того, що стається, коли книги читають усе менше.
- Про мальопис-трилогію «Герой-горобець» (серія)
Заплановано три випуски, і їх малюють різні художники, щоб швидше можна було розповісти історію. В Америці один випуск – це місяць, а у нас він може готуватися рік. Там працюють конвеєром, і кожен виконує свою роль: колорист, художник, контурист, верстальник тощо. Ми пробували залучити кількох фахівців, і це затягнулося ще на довше, ніж якби це все робив один художник. Опціон для великих західних видавництв може бути не вигідний, але я вбачаю у цьому розширення для українського продукту. Щоб ми не лише купували, але й продавали. Популяризовували. Я вважаю, що нам потрібно розвивати своє, і ми дуже вдячні всім, хто працює у видавництвах, хто хоча би якось залучені до процесу – і вдячні вам, читачам, за підтримку.
Роман зазначає, що створювати оригінальний мальопис значно складніше, дорожче і довше. Простіше придбати ліцензію і мати велику кількість вже готових сторінок, потім місяць перекладу, ще місяць верстки – і ти отримуєш готовий продукт плюс можна одразу придбати 3-4-5 синглів. Українським читачам до вподоби, коли 100+ сторінок у твердій палітурці з хорошою якістю паперу та картону. А це час, зусилля та гроші. Наразі в Україні вже формується коміксове та мальописне середовище тих, хто на цьому розуміється. Більшає саме коміксистів, адже книжковий ілюстратор і коміксист – дві різні реальності. Потрібно вчитися правильно будувати панелі, кадри, передати зміст сценарію, розповісти історію у форматі саме коміксу.
🎙 НА ЗВ’ЯЗКУ «IST PUBLISHING»
«Ist publishing» – незалежне мале видавництво, яке з 2017 року видає інтелектуальний non-fiction, книжки про сучасне мистецтво та культуру. Команда також курує виставки, організовує фестивалі і дуже любить комікси! Борис Філоненко поділився з нами їхнім досвідом і баченням мальописів.
- Про зібрку «Комікс у музеї сучасного мистецтва»
Чому речі, які нас цікавлять, важливі? Чому культура важлива для сучасного світу? Це збірка статей кількох авторів, серед яких два американських публіцисти. Наша книга розглядає зокрема те, як американські комікси потрапили до музею сучасного мистецтва, і поруч виставлялись твори авангардистів, і це було неймовірно. Комікси визнали чимось важливим, виставили на рівні з високим мистецтвом. То була революція: більше не варто ставитись до коміксів як до вторинного мистецтва. Другорядна роль коміксу турбувала американських коміксисітв, і вони почали говорити. Створювалися виставки, лекції, і це те, з чого ми почали говорити про комікс так, як нам хотілось. Як про щось вагоме і предметне; щось, що варте уваги.
- Про трохи фантастичний комікс «У м’яті»
Це історія про любов і провалля під ногами. Автори – я, Данило Штангеєв та Антона Резніков. Хлопець Іван і дівчина Марія, які живуть разом. Історія, що розвивалася з точки зору хлопця, і яка в певний момент перемикається на позицію дівчини – вона побудована насамперед на темі того, як ми можемо говорити про любов, якою є любовна промова, і це сюжет із фантастичними елементами. Будь-який незалежний комікс відчуває цінність супергероїки. Мені хотілося це передати: багато авторів, яких я люблю, теж не можуть втриматися від оповіді з елементами супергеройського в нашому світі. Соціальна ізоляція, прості повсякденні сюжети, в яких ніби-то нічого не відбувається – вони теж по-своєму фантастичні.
Борис переконаний: ми всі живемо у Мультивсесвіті вже зараз. «Марвел» на порозі того, щоб відкрити його, але насправді не тільки «Марвел» і американські комікси розповідають перехресні історії. Українці теж це постійно роблять.
Питання: чи важко шукати ілюстраторів, які зрозуміють вашу ідею?
Борис: У нас робота повністю співавторська. Я пишу сценарії, художники малюють комікс. Ми працюємо і окремо, і разом, і ми змогли порозумітись.
Ярослав: Я автор ідеї та сценарію «Ордену лицарів», тож працював із кількома художниками. В плані пошуку – досить складно. Ми і конкурси проводили, і шукали, як продати ідею. Коли визначили художника – ще півроку створювали концепти, розробляли персонажів. Ми одразу визначили, що це буде серія, і працювали на довгострокове. «Горобця» малюють три художники – на жаль, ілюстратори не дуже дотримуються дедлайнів. Звичайно, всі ми люди, є різні обставини, та як показує досвід … художники часто мають паралельно кілька проєктів. Не було ще жодного «вчасно» на моєму досвіді. Коли даю задачу «півроку» – вона виконується рік. Оптимально 4-5 сторінки коміксу створити реально, коли є три-чотири проєкти, але 10-12 – вже унікальні випадки. Майже всі фахові коміксисти мають паралельні проєкти. Ми не побоялися звернутися до початківців – і отримали «Троля», «Книголюбчиків». Дівчата були в 9-му класі, коли ми познайомились, а зараз закінчили 11-ий. Але з новачками складніше: повинен бути досвідчений або художник, або сценарист. Крім того, нерідко людям доводиться переходити з одного формату в інший – це займає чимало часу, і це може бути болісно для самих митців. Є класні книжкові ілюстратори, які відмовляються працювати з коміксами – це зовсім інший формат, для якого потрібно вчитися бачити по-новому. Вони вже працюють і бачать історію розворотами, а не фреймами, інакше уявляють та сприймають будь-яку розповідь.