Текст: Марія Старікова
Ілюстрації: SunflowerMom (Chima)
— “Іноді ви несвідомо допомагаєте комусь іншому” (с)
А іноді ви робите це свідомо. Ви ніколи не вчилися малювати, але щодня малюєте соняхи, а ще котів, дітей, Швайнокарся, і перетворююте малювання на свою щоденну рутину. Не заради малювання, як такого, і не заради слави, чи визнання, чи заробітку, чи навіть схвалення. Ви робите це тому, що в країні, яка знаходиться так далеко від вашої рідної, відбувається щось жахливе: війна. Ви не можете її закінчити. Але ви також не можете нічого не робити.
Акаунт SunflowerMom (Chima) існує вже понад рік у мережах Twitter (X), Instagram, Bluesky. Його створила і веде японка – вона просто хоче малювати картинки, які могли би порадувати українців, а заодно підтримати український народ і висловити свій протест проти російського вторгнення. Нові малюнки публікуються щодня з гештеґами #SunflowerFromJapan і #PrayForUkraine. Художниця спілкується з українцями в коментарях, ділиться світлинами соняхів, які сама вирощує, розповідає про японські традиції, малює та пояснює значення ієрогліфів – у Японії вони красномовні. Іноді мисткиня розповідає історії зі свого життя, жартує, репостить інших митців, смішні відео з тваринами, викладає кумедні та милі скетчі.
Нам пощастило поспілкуватися з цією доброю людиною і розпитати, чи не втомлюється вона.
Читайте нас у Telegram
Мене звуть Чіакі Кобаясі, а в SNS – Чімакі. Я домогосподарка, японка і проживаю у Японії. Що мені дійсно подобається, так це, мабуть, спокій. Існує багато кольорів, які мені подобаються. Найбільше я люблю розмиті. Я ніколи не вивчала мистецтво, а малювати навчилась самостійно 😅
— Що означає “SunflowerMom (Chima)”? Це пов’язано з твоїм сином?
Чімакі: Sunflower = 🌻 Mom = натяк на те, що я ровесниця твоєї матері.😅 Chima = Чімакі. Це не має нічого спільного з моїм сином.
— З чим у тебе асоціюються Україна та українці?
Чімакі: З Україною у мене асоціюється ностальгічний спосіб життя та знання комп’ютерів.
— Тобі важко писати українською в SNS? Хтось допомагає тобі?
Чімакі: Я вивчала англійську тільки в школі, і мої оцінки були поганими.😭 Тому українська мова мені не знайома, а мова чоловіків і жінок різна, що дуже ускладнює переклад (прим: Чімакі зазначає, що онлайн-перекладач зазвичай приписує її словам чоловічий рід). Але якщо я писатиму японською мовою, це буде неправильно перекладено українською, тому я перестала коментувати японською.💦 Навіть це я пишу японською, перекладаю онлайн, і якщо вважаю, що зміст передано неправильно, я намагаюся перефразувати свої слова японською мовою знову. Взаємодіяти з перекладачами щодня складно. На жаль, я взагалі не запам’ятовую слова українською, тому ця складність не полегшиться.😭
— Які українські слова тобі подобаються? А японські?
Чімакі: «Кіт» українською хехехе. Я зараз не можу згадати улюблене японське слово.🤔
PrayForUkraine
— Чому ти малюєш ці картинки? Тебе це не втомлює?
Чімакі: … коли почалося російське вторгнення, я не знала подробиць стосунків між країнами. Але мені було неприємно, що великі держави збрехали і почала вторгатися в Україну (прим: білорусь була і досі є країною-співучасницею російського вторгнення). Я хотіла, щоб такі війни припинилися, і мій друг розповів мені про діяльність «#SunflowerFromJapan». У цьому заході японка, яка навчалася в Україні, просила людей намалювати для українців ілюстрації соняшників. Я завантажила одну в SNS. Я подумала, що виникне проблема, якщо не вистачить ілюстрацій, тому наступного дня я намалювала ще одну. Я думала, що війна повинна припинитися, тому я намалювавла соняшник знову. Я намалювала його наступного дня, думаючи, що, можливо, люди в Україні це побачать і дізнаються: «японці вболівають за мене». Я також намалювала сумні ілюстрації з антивоєнними посланнями, щоб привернути увагу японців до війн інших країн. Якийсь час я малювала сумні ілюстрації для японців, але подумала, що українцям може бути сумно, коли вони їх побачать, тому скоротила їхню кількість. В Японії при загадуванні бажання існує етикет «продовжувати». Було важко щодня малювати ілюстрації, але я відчувала, що моє бажання вичерпається, якщо я не продовжу. Наприкінці липня я так виснажилась, що на день перестала малювати, але наступного дня почала робити це знову. Навіть якщо кожен день це подобається лише небагатьом людям. Бог у моєму серці бачить, що я перестала малювати. 😱😅 Тому я продовжила. Одного разу минулого літа міжнародний студент, який брав участь у діяльності «#SunflowerFromJapan», дав інтерв’ю на українському телебаченні. Мабуть, українець, який це дивився, шукав гештеґ і знайшов мій акаунт. «Будь ласка, знайте про цей японський акаунт», – написав він у Твіттері. Того дня мій телефон не переставав дзвонити сповіщеннями. Тож відтоді в Україні почали помічати мої ілюстрації, тому я щаслива. Отже, я малюю ілюстрації щодня з 3 березня минулого (прим: 2022) року і до сьогодні, лише з одним вихідним.😆
— Як багато картинок ти намалювала за цей рік+?
Чімакі: Я майже досягла 600 ілюстрацій.
— Твої знайомі японці підтримують те, що ти робиш?
Чімакі: Мої друзі слідкують за мною.
PrayForUkraine
— Як ти встигаєш малювати, оновлювати соціальні мережі та відповідати на коментарі? Скільки часу це займає?
Чімакі: Я переважно малюю ілюстрації на своєму ноутбуці за допомогою відповідного програмного забезпечення. Заходжу в соціальні мережі на своєму мобільному телефоні. Те саме стосується коментарів. Якщо процес перекладу йде гладко, він не займе багато часу, але якщо переклад поганий, це може зайняти до 30 хвилин. Ілюстрації бувають прості та складні, тож займають від тридцяти хвилин до двох годин. Я часто вигадую композиції, переглядаючи зображення в Instagram.
— Що ти знала про Україну до 2022 року?
Чімакі: 😔 До того часу я знала лише назву країни – Україна.
— Що ти знаєш про українську культуру зараз? Чим вона тобі подобається?
Чімакі: Мені подобається те, як українці спілкуються з природою. Також зі мною українці ніколи не робили нічого неприємного в спілкуванні. Я відчуваю себе дуже розумною.
— Що спільного мають українська та японська культури?
Чімакі: Я вважаю, що обидві країни схожі тим, що в них домінують чоловіки, і багато літніх людей мають сильні стереотипи. Крім того, ми схожі тим, що нам подобаються культурні речі.
— Як ти бачиш українсько-японську дружбу?
Чімакі: Зважаючи на схожість вищезгаданих ситуацій, я вважаю, що саме Японія має надати допомогу у відновленні. Є ще багато японців, які не знають про Україну, тому я вважаю, що краще будувати дружні відносини на цивільному рівні«٩(*´ ꒳ `*)۶».
— Ти часто малюєш соняшники, тварин (особливо котів) і дітей. Чому?
Чімакі: Я використовую їх як мотиви, бо хочу, щоб ілюстрації втішали народ України.
— Як ти думаєш, у чому суперсила митців і мистецтва?
Чімакі: Малюнки – це місця, які зберігаються у вашій пам’яті навіть без пристроїв відтворення чи книг. При необхідності вони регенеруються в мозку.🫶👍
— Чому важливо берегти і поважати свою культуру? Як це можна робити? Як це роблять японці?
Чімакі: Я вважаю, що збереження культури є важливим для розуміння «зараз», але в прискореному темпі сучасного суспільства ми про це зазвичай забуваємо. Багато людей, у тому числі я, розуміють, що це важливо, але вважають це клопітним. Важко подолати стереотип, якщо нічого не змінювати. Якщо ми зможємо успішно адаптувати традиційну культуру до «теперішнього часу», її буде легше зберегти. Не доведеться турбуватися про те, що старі люди з фіксованими ідеями перешкоджатимуть.🤭 А молоді люди захочуть знати історію цієї культури та цінуватимуть її. (Це як жінці може бути байдуже на минуле чоловіка, яке не має з нею нічого спільного.😅)
Японський ілюстратор стилізує меми під японські гравюри
— Звідки ти дізналась про швайнокарася? Хіба він не милий? 😀
Чімакі: Здається, я дізналась про нього тоді, коли намалювала ілюстрацію свині, і хтось сказав: “швайнокарась”. Тому я шукала інформацію, щоб дізнатися, звідтки та як народився цей мем (прим: ви теж можете дізнатися за посиланням). Виявивши його походження, я зрозуміла, що українці вміють розважатися.💪 На основі цієї історії я почала зображувати швайнокарся зі соняшниками. Коли швайнокарась з’їдає кошмар, соняшник у його тілі проростає, і новий він перероджується.
— І наостанок: що би ти хотіла зробити, з’їсти та відвідати в Україні?
Чімакі: Хочеться спробувати українську їжу.😆 Ще я хотіла би побачити, як живуть діти з інвалідністю в Україні. Також я хочу сходити в ліс.
Ми дуже вдячні Чімакі-сан за її творчість, небайдужіть і за те, що вже понад рік японська художниця привертає увагу світу до війни в Україні, засуджує російську агресію, поширює свою небайдужість серед інших японців, а також підтримує українців добрими яскравими малюнками. Нам приємно, що мистецтво робить життя людей кращими. ありがとうございます!
- Слідкуйте за SunflowerMom (Chima):