Текст і фото: Марія Старікова
Джерело: The Art Of BANKSY: Without Limits
Ніхто не знає, хто такий Бенксі, але всі знають, хто він.
Британський вуличний художник, чиє ім’я лунає від Бристоля до Барселони, від Сіднея до Сан-Франциско – і всі погоджуються в тому, що його слава беззаперечна. У 2010 році журнал Time відібрав Бенксі до свого списку 100 найвпливовіших людей світу разом із такими постатями, як Барак Обама, Стів Джобс і Леді Ґаґа. Бенксі має унікальну силу – висловлювати сильні політичні заяви з поезією та гумором.
Творіння Бенксі сприймаються суспільством як ландшафтні подарунки: будь-яка будівля, помічена його роботою, стає мистецьким об’єктом (який можна дорого продати на аукціоні), закликом до дії (до протестів і встановлення миру), підтримкою (для дітей, лікарів, біженців тощо). Кілька з них митець подарував Україні – аби підтримати у війні проти росії.
Ми відвідали виставку «The Art Of BANKSY: Without Limits» у Франкфурті – і тепер запрошуємо вас разом із нами пройтися залами. Ми розповімо та покажемо, ЧОМУ цього хлопця так люблять (або ненавидять), а ви самі все побачите і зробите свої власні висновки.
- ПРО ВИСТАВКУ
Вона демонструє понад 160 робіт художника, зокрема його сертифіковані оригінали, гравюри, відбитки на різних матеріалах, фотографії, літографії, скульптури, фрески, інсталяції, мапінґ-шоу та експериментальні зони, спеціально побудовані до кожної локації в межах світового туру. Деякі роботи були відтворені впізнаваною трафаретною технікою. Документальний фільм, який показують у виставкових залах, розповідає про творчість Бенксі. Наразі виставку відвідало понад 2 мільйона людей у 18 містах на 5 континентах.
ВХІД ЧЕРЕЗ БІЧНІ СХОДИ НА …
На вулиці, неподалік від локації, бачимо трафаретні зображення, які шанувальники Бенксі впізнають одразу: шимпанзе зі табличкою, дівчинка з кулькою, поцілунок двох поліцейських … усі графіті доповнюють письмові коментарі перехожих. У заскляній вітрині є телевізор – він показує документальний фільм «Exit Through the Gift Shop» та інтерв’ю художника.
1. Keep it Real, 2003. «Зберігайте це справжнім»: фраза має кілька значень, наприклад, не бути фальшивим або не вдавати того, ким ви не є.
2. Kissing Coppers, 2004. Трафарет зображує поцілунок одностатевих британських поліцейських. Він був створений на стіні пабу Prince Albert у Брайтоні та вважається однією зі найвидатніших робіт Бенксі. Оригінал був вилучений у 2011 році та проданий на аукціоні в США за 575 тисяч доларів. Нині стіну пабу прикрашає копія. Робота прославляє толерантність у місті, яке не завжди було прихильним до ЛҐБТК+. До 2000 року ґеям заборонялося служити в британських збройних силах, а закон про цивільні партнерства, що надає одностатевим парам тих же прав, що і гетеросексуальним, ввели у 2004-му.
— ЩО ТАМ УСЕРЕДИНІ?
Підіймаємося сходами, проминаємо коридори, порожню залу – і нарешті опиняємося в біло-червоному сяйві, яке вказує нам: тут щось відбувається!
Купуємо паперовий квиток, скануємо свої речі паперовим сканером (Dismaland Entrance, 2015) під прицілом паперової камери, оминаємо паперові двері для персоналу – потрапляємо у першу з багатьох кімнат, яка представляє нам творчість Бенксі: там зберігаються як оригінали, так і майстерно відтворені копії. Художник іронічно відтворює невеселі теми, підіймає несмішні питання у своїй роботах із химерним гумором, аби закликати людей не тільки звернути увагу, але й поміркувати над побаченим.
3. Can’t Beat That Feeling, 2004 базується на відомій світлині «Napalm Girl»; вона була зроблена 8 червня 1972 року фотографом Ніком Утом (Nick Ut) у В’єтнамі. Кадр передає жахи війни і зображає дівчину з опіками по всьому тілу, що кричить: я помираю!. Трафарет Бенксі копіює її образ і додає ще дві фігури: Міккі Маус зліва втілює американськість, посередині – дівчина Кім Фук, яка стала жертвою вибуху напалму, праворуч – Рональд Макдональд як символ капіталізму. Художник підкреслює беззахисний стан дівчинки, яку схопили найвідоміші діячі споживацтва та американської системи цінностей.
* напалм застосовується у запалювальних авіабомбах, ракетах, мінах тощо.
4. Police Riot Truck, 2015 зображає групу дітей, що граються на покинутому поліцейському фургоні – утопічне зіставлення, характерне для робіт Бенксі. Машина на малюнку була виставлена у парку Dismaland, який художник спроєктував, а самі відбитки роздав учасникам команди, що працювали над проєктом разом із ним. Загалом 52 – і кожен був підписаний та мав особисту присвяту.
5. Save or Delete (Greenpeace), 2002. Цю ілюстрацію спочатку замовила організація Greenpeace для висвітлення проблеми глобальної вирубки лісів. Вона змальовує героїв «Книги джунглів» на тлі спустошеного лісу. Кампанію відкликали через судові погрози Disney, тому принт так і не випустили на ринок.
6. I am an Imbecile Balloon, 2015. Дуже особлива повітряна куля Бенксі, створена за проєктом David Shrigley. Вона була продана в Dismaland і тепер є справді рідкісним і репрезентативним твором цієї тимчасової інсталяції.
7. Grannies, 2006. Трафарет був зроблений для виставки «Barely Legal» у Лос-Анджелесі: дві бабусі в’яжуть светри зі панк-гаслами, що іронічно символізує ненасильницький опір системі; нешкідливий і затишний, як домашній в’язаний светр.
— ОГО, ТА ТУТ Є ІНШІ ЗАЛИ!
Коли ми вже думали, що досягли виходу – двері вивели нас до нового блоку, що містить декілька зал, а за ними (спойлер!) – ще кілька зал, і ще, і тут ми усвідомили: подорож тільки починається, просто початок триває довго.
8. Very Little Helps, 2007. На тлі заспокійливої блакиті діти демонструють свою відданість прапору Tesco – емблемі сучасного споживацтва. Робота одночасно іронічна та реальна, адже показує, що сучасна національна держава впливає на культуру менше, ніж гігантські корпорації. Скаути, засновані в період розквіту Британської імперії, традиційно проводять церемонію підняття прапора («Flag Break») на початку важливих зустрічей; цікаво, що жест руки на серці походить від Клятви вірності США. Тут троє дітей присягаються на вірність дешевому супермаркету. Модель Jerry Hall продала полотно картини на Sotheby’s у 2010 році за 82 850 фунтів стерлінгів.
9. Monkey Queen, 2002. Бенксі використовує образ мавпи для позначення королеви Англії Єлизавети II, і на це існує принаймні два погляди: або митець просуває мавпу до вищих рівнів влади в людському суспільстві, або глузує над монархією. Зображення було представлено в лондонському клубі Chilled Out Zone; прихильники монархії вважали його проявом неповаги. Явище навіть отримало назву «бенксігейт», а клуб попросили прибрати картину під час золотого ювілею королеви. Заборона підняла питання щодо права на свободу вираження поглядів. У 2012 році Бенксі створив нову роботу – Queen Ziggy – неподалік від Бристольської дитячої лікарні, на честь діамантового ювілею Єлизавети ІІ. Монархиня має впізнаваний флеш-макіяж, розроблений на початку 1970-х англійським ідолом Девідом Бові (David Bowie) для свого альтер-еґо «Ziggy Stardust».
10. Paranoid Pictures, 2003. Логотип кінокомпанії Paramount Pictures трансформували у Paranoid Pictures. «Ваш мозок працює найкраще, коли ви параноїк. Ви досліджуєте всі шляхи та можливості у вашій ситуації на високій швидкості зі повною ясністю» (с) Бенксі, – опис роботи на виставці.
ЧЕРВОНИЙ – КОЛІР ПРОВОКАЦІЇ
Білий поступово тьмяніє. Чим глибше занурення, тим більше його поглинають червоні стіни, червоні роботи та червоні бліки, що стрибають у наших очах, складаються в єдине слово: п-р-о-в-о-к-а-ц-і-я. І ми? Ведемося.
11. Stop Me Before I Paint Again, 2004 зображає поліцейського, який перевіряє напис на стіні та шукає відповідального – Бенксі знову висміює правоохоронців, які прибувають надто пізно. Здається, що він не боїться, проте для Бенксі та інших вуличних художників дуже важливо залишатися анонімними та невловимими, оскільки юридично це означає пошкодження майна, що може каратися великими штрафами та навіть ув’язненням. «Деякі люди стають поліцейськими, тому що хочуть зробити світ кращим. Деякі люди стають вандалами, тому що хочуть зробити світ кращим» (с) Бенксі, – опис роботи на виставці.
12. Valentine’s Day Mascara, 2023 зображує домогосподарку в стилі 1950-х. Перед фрескою – морозильна камера, садовий стілець і розбиті пляшки. Те, що на перший погляд здається веселим підморгуванням, виявляється вимученою посмішкою та опухлими очима. Голова великим планом створює враження невираженого болю. Назва відсилає на туш для вій Mascara і закликає протидіяти домашньому насильству.
13. Happy Shopper, 2009 була представлена на виставці «BANKSY VS. BRISTOL MUSEUM», де зайняла почесне місце в головному холі. Митець узяв класичну музейну статую за модель, накинув пакети, додав сонцезахисні окуляри – якби не старовинні драпірування, можна було би вирішити, що це сучасна скульптура. Цим твором Бенксі атакує культуру споживання.
14. Meat Truck, 2013 – тут ми бачимо вантажівку, наповнену м’ясними тваринами, які представляють м’ясну промисловість і критикують споживання м’яса, а саме жорстоке поводження зі тваринами у виробництві.
15. Cardinal Sin, 2011 представляє бюст, обличчя якого було відпиляно та замінено порожніми плитками, що нагадують пікселі. Бенксі створив скульптуру у відповідь на скандал зі жорстоким поводженням із дітьми в католицькій церкві. Вперше робота була виставлена у Walker Art Gallery.
16. Morons, 2006 – шовкографія змальовує аукціоніста, що проводить аукціон у кімнаті, переповненій покупцями. Вперше він був показаний на культовій американській виставці «Barely Legal».
17. UFO, 2006 – Бенксі поєднує класичний олійний живопис із відтінком вандалізму, щоби створити абсолютно нове живописне творіння. Кітчеве зображення приземлення НЛО на імпресіоністичне тло висміює уявлення про мистецтво та реальність, а також спекулятивні прийоми деяких художників. Робота була також представлена на виставці «Barely Legal».
18. Girl Frisking Soldier, 2013 було створено на палестинській стороні стіни: ізраїльського солдата обшукує маленька дівчинка. Таким чином Бенксі відобразив жахи дитинства в центрі воєнних дій, де постійна небезпека заперечує будь-яку очікувану невинність нормального дитинства.
ВІДОМИЙ НЕВІДОМИЙ ДОБРОДІЙ
Свою кар’єру Бенксі розпочав у Бристолі. Художник створює графіті професійно: його трафарети з’являються на громадських будівлях по всьому світу практично миттєво. Разом із тим, він виготовляє роботи (картини, гравюри, фрески тощо), зокрема і на замовлення – для добрих діянь. Його мистецтво має силу об’єднувати людей і надихати їх змінювати(ся) світ на краще. Внесок Бенксі у сприйняття та розвиток вуличного мистецтва (та вуличної культури загалом) складно переоцінити – і ось, чому.
1. Андеґраунде стає масовим. «Так, так і з’являється усе нове у світі. Завдяки людям, які робили щось нішеве. Масовість не створює нові речі», – зазначає художниця Марія Киященко. Раніше і досі вуличне мистецтво сприймається масами як вторинне, але виробники листівок, маркетплейси та навіть «Укрпошта» (офіційно, художник підтвердив це своєю публікацією) використовують вуличні твори для створення комерційної (іноді благодійної) продукції. Роботи Бенксі стають бажаними, затребуваними і модними. Вони впізнавані, вони добре передають соціальні повідомлення, тому поступово змінюють правила гри і популяризують те, що не вважалося популярним.
2. Попит підвищує цінність. Сьогодні багато колекціонерів мріють володіти роботами Бенксі, а ті, хто володіють – можуть дорого продати твір, від гравюри до стіни свого помешкання. Бенксі – далеко не перший визнаний вуличний художник, але один із тих, чиє мистецтво справді високо оцінюють. Лоти з його роботами йдуть за божевільні суми, а цінність будівель з його муралами прирівнюється до музейної. Це призвело до того, що графіті почали вирізати просто з міських об’єктів, продавати і купувати, а це вже можна окреслити як новітнє явище для вуличної, колекційної та музейної культури.
ФЕНОМЕН BANKSY: ХТО, ЧОМУ та ЯК
3. Проблеми авторського права. Хоча анонімність дозволяє Бенксі виражати сміливі ідеї у своїй творчості, здійснювати провокації та порушувати правила, вона ж частково позбавляє його гарантій авторського права, і це проблема, що переходить у парадокс. Випадок Бенксі, можливо, не є унікальним, але він є гучним. Анонімність художника підсвічує приховані проблеми авторського права (зокрема для вуличного мистецтва), з якими митці, виробники та організації стикаються постійно: де чіткі межі? якою буде відповідальність? що можна і не можна? хто може вважатися власником роботи? Крім того, це порушує низку інших болючих питань: чи є графіті достатньо цінними для музею? чи потрібно їх захищати? чи це законно, а якщо це незаконно, то чи валідно підтримувати таке мистецтво?
4. Мистецтво не поза політикою. Може здаватися, що за останні роки це вже сотні разів було обговорено та засвоєно, але це не так – в усьому світі, навіть в Україні досі апелюють до того, що мистецтво аполітичне. Бенксі своїм прикладом доводить, що мистецтво може і мусить виражати позицію тоді, коли це потрібно – особливо тоді, коли твою країну та народ намагаються винищити щоденно. Митці частіше починають висловлюватися, брати відповідальність за свої дії та бездіяльність, спрямовувати свою творчість та вплив на користь, в той час як споживачі мистецтва починають споживати свідоміше, частіше долучатися до благодійних творчих ініціатив, переосмислюють свої цінності та пріоритети. Це потужний меседж, сильний приклад і надважлива місія, яку Бенксі роками проносить через свої роботи.
5. Трафаретна техніка. Вона підсвітила глядачам та аматорам, що існують десятки технік і можливостей для створення вуличних робіт, що це не завжди «спрей-арт» або «теґінґ». Вона спонукає вигадувати, пробувати, думати, як можна оптимізувати свою працю та використовувати час і можливості різних матеріалів. Бенксі не був тим, хто її започаткував, але він став тим, хто помітно популяризував використання трафаретів у вуличному мистецтві. Маленька, але революція – вона має велике художнє значення сьогодні.
ПОДРОБИЦІ ВІЗИТУ БЕНКСІ ДО УКРАЇНИ
У 2022 році Бенксі підтвердив авторство семи муралів в Україні: у Києві, Бородянці, Ірпені, Гостомелі та Горенці.
🔻 Чоловіка (алюзія на путіна) переміг маленький дзюдоїст.
🔻 Діти катаються на металевій пастці для танка.
🔻 Гімнастка тримається на руїнах розбомбленої будівлі.
🔻 Жінка у протигазі зі вогнегасником.
🔻 Чоловік приймає ванну.
🔻 Вантажівка, домальована до чужого графіті.
🔻 Гімнастка зі стрічкою.
Соцмережами ширились і захват, і обурення, і протиріччя щодо малюнків таємничого художника.
🗯: Ці роботи не мають сенсу і романтизують війну.
Бенксі – вуличний художних, який висвітлює гостросоціальні теми з метою привернути до них увагу. Його малюнки не завжди буквальні, однак локації, на яких він їх створює, часто потребують розголосу: історична в’язниця, затоплені будівлі, кухні мігрантів. Бородянка, Київ, Ірпінь. Міста, в яких люди гинуть від ракет.
🗯: Ці роботи ображають людей що проживали в цих будинках.
Ми не можемо говорити за людей, які проживали у тих будинках. Це біль. Це персональна трагедія. Ці люди можуть бути обурені через ці малюнки, а можуть радіти їм. Це можуть знати й відчувати лише вони. Чого робити точно НЕ треба: маніпулювати на емоціях постраждалих від російської агресії з метою звинуватити художника або людей, які його підтримують.
🗯: Ці роботи створені для гайпу та спекулюють на трагедії.
До Бенксі роками прикута увага світу. Він не потребує піару. Україна – потребує, і Бенксі нам його дає. Ми всі робимо все можливе, аби світ не забував про нашу війну, не звикав до неї, але утримувати цю увагу дуже важко, і часом ми її втрачаємо. Завдяки роботам Бенксі світ говорить про нас знову.
ЧИМ ЦІННІ РОБОТИ БЕНКСІ?
1️⃣ Бенксі створив роботи на будинках Київщини, які, ймовірно, будуть знесені, як непридатні для використання > їхня цінність зростає. Аналогічні мурали вирізали зі бетоном і поміщали під скло. Їхня вартість вимірюється у кільказначних цифрах у доларовому еквіваленті. Антивоєнна картина Бенксі вже допомогла Україні фінансово: «CND Soldiers» продали на благодійному аукціоні за 81 тисячу фунтів стерлінгів. Гроші надійшли до київської дитячої лікарні Охматдит, де лікують поранених внаслідок російської агресії.
2️⃣ Розголос. Бенксі своїм приїздом дає дуже багато розголосу. До Бородянки приїхали іноземні та українські кореспонденти. Вони спілкувалися з мешканцями, годували бездомних тварин, розповсюджували сюжети. Соціальний резонанс вийшов величезним. Головні герої бородянських робіт митця – діти. Наша команда спілкувалася зі благодійним фондом Дарії Саєд, чиї засновниці відкрили літній табір «Крилаті діти» для дітей з Бородянки, що пережили окупацію. Вони наголошують на тому, наскільки важливо це висвітлювати.
3️⃣ Згодом роботи Бенксі у Бородянці планують перенести до музею, в якому зберігатимуться експонати, пов’язані зі повномасштабною війною. «Там могли би зберігатися й інші спогади про війну, зокрема й розстріляний пам’ятник Тарасу Шевченку», – повідомив Виконуючий обов’язки голови Бородянської селищної ради Георгій Єрко. Це допоможе зберегти їх, якщо будівлі демонтують.
А ЩО З АВТОРСЬКИМ ПРАВОМ?
Законодавство кожної країни по-різному визначає авторське право, а кожен об’єкт мистецтва розглядається окремо з урахуванням багатьох факторів. Бенксі – псевдонім художника. Роботи, опубліковані під псевдонімом, не применшують авторські права на них. Не підписані роботи, які автор називає своїми (за відсутності інших доказів), вважаються його роботами (презумпція авторства).
Авторські права поділяються на безумовні (немайнові невід’ємні) та майнові (невиключні та виключні). АП дозволяє художникам вимагати оплату за використання твору, вирішувати, як саме його використовувати, та забороняти використання. Проте, Бенксі – анонімний митець, його інтереси представляє компанія Pest Control Office. Вона же зареєструвала торговельні марки на низку його робіт. Їхнє комерційне використання заборонено.
Водночас, судові процеси проти Full Colour Black досі тривають, оскільки анонімність автора заважає йому повноцінно представляти свої інтереси та використовувати своє право називатися автором робіт. Паралельно існують різні фактори, які впливають на те, хто саме вважається автором конкретної роботи, створеної у публічному просторі: це може бути і художник, і власник будівлі, і навіть міська установа.
БОНУС
Одна зі локацій виставки містить маркери та стіну, на якій відвідувачі можуть залишати свої повідомлення. На момент, коли там побувала наша команда, стіна була розписана українськими гаслами, відмічена українськими містами та помальована синьо-жовтими стягами. Виставка проходила за адресою Zeil 121 у Франкфурті-на-Майні до 7 січня 2024 року.
