Автор: Марія Киященко
Ви колись думали придбати роботу у художника? Як ви це уявляєте? Може, це традиційно матеріальний пейзаж, який ви зможете повісити на стіну у вітальні? А може, ви гуляєте Андріївським узвозом, шукаючи серед світлин Ту Саму, як шукаєте пісню в грайлісті на Spotify; як виглядаєте у книгарні свою книгу з-поміж сотень? Або … може, замість «адреса артмайстерні» вводите у пошукач «придбати картину онлайн».
Це наближує нас до того, про що ми сьогодні чаюємо. Отже, поки чайник не закипів, скажіть мені: Ви хочете придбати традиційну чи цифрову роботу?
Творчість безсумнівно є важливою частиною життя кожної людини, але вона не є усвідомлено-важливою для багатьох. Тобто, багато людей не аналізують і не розширюють своє бачення творчості та способів взаємодіяти з нею. Зазвичай використовуються стереотипні способи і базові матеріали, які вже поширені і мають соціальний «авторитет» – вони звичні, безпечні й додають впевненості. Це традиційні картини (як прикраса інтер’єру), традиційні портрети і цифрові роботи для комерційного розвитку бізнесу/блогу тощо.
- За що платять люди, коли купують картини
Багато людей не розуміють, у чому сенс купувати традиційні та діджитал малюнки, і чому вони можуть коштувати дорого (спостереження: яку ціну б ви не назвали – зазвичай вона буде вищою, ніж людина готова заплатити).
Купівля цифрових малюнків наближена до класичної образотворчої культури, наповненої новими елементами, які виникли внаслідок постмодерну. Ті з них, які для приватного користування, купують без «загальноприйнятої» мети, як-от для розвитку бізнесу. Такі малюнки не несуть практичної користі – скоріше духовну, естетичну. Це трохи схоже на купівлю традиційних картин, еге ж?
Так і є, в цілому: унікальний витвір мистецтва, створений митцем, який купують з культурних та естетичних переконань; який слугує інструментом для контакту з іншими людьми із кола твоїх інтересів. То у чому ж різниця? Що могло викликати таку прірву непорозуміння між цими двома ситуаціями?
Відповідь: Матеріальність (та її відсутність). Зрозумілість (та її відсутність). Традиційний живопис можна відчути пальцями, він знайомий нам, а отже зрозумілий, в той час як цифрова картинка існує в цифровому просторі і для багатьох людей лишається чимось не до кінця розкритим, а отже підозрілим.
За обидва витвори мистецтва (матеріальний і цифровий) треба платити гроші, проте один із них можна повісити у вітальні, а інший навіть не те, щоб «існує». Його, звісно, можна роздрукувати, але це не те. Роздрукувати можна що завгодно. І роздруківка вже не буде оригіналом, а лише копією. Оригінал неможливо пощупати. Ти можеш вивісити його на своїй сторінці в Твіттер. Крапка. Ком, або поставити на аватарку у Телеграм. А що ще?
Аби зрозуміти це, мені, художниці, знадобився час. Я розуміла, чому люди купують цифрові роботи, якщо ціна порівняно невелика. Я досить прозоро можу уявити, як витрачаю 15$ на малюнок цифрового художника. Я можу усвідомити дорожчі витрати на малюнки, які виконують робочу роль – деякі люди ладні заплатити 100$ за концепт своїх оригінальних персонажів для книги, яку вони пишуть, або ФОПів, які за 200$ купують банер свого сайту.
Що, як я скажу вам, що деякі люди платять понад 600$ за втілення свого оригінального персонажа, який не збираються використовувати ні в комерції, ні для формування успішного творчого майбутнього? Вони завантажують його в свою галерею в Мережі і показують друзям, а ще, іноді, друкують арт у фотосалоні і вішають в рамочку на стіну. Таке уявити буває доволі важко.
- Занурення у Фурі фандом (хоча ви й не просили)
Мені здавалося, що одиниці ладні платити суми, де 600$ – далеко не межа. Звичайний цифровий фурі арт може коштувати 800$, а за еротику ціна може підскочити вдвічі. Звісно, деякі художники намалюють за 15, 45, 60, 100, 200, 400$. Наскільки можу судити, середня розцінка фурі художників – 100-150$ за малюнок. Моя оцінка базується на моєму досвіді, а він не був дуже тривалим.
Думаєте, ви заплатили б стільки за 8.706.126 оригінально розмальованих пікселів? Іноді художники також створюють дизайни персонажів і продають їх. Люди платять за авторське право на власність вигаданого художником персонажа. У наш час персонажів купують не тільки великі бізнеси для реклами, але й звичайні домогосподарки для себе, без найменшої думки заробляти на цьому.
Фурі фандом – це субкультура, прихильники якої цікавляться антропоморфними (подібними до людей) персонажами тварин. Включає в себе фурі ігри, фурі мультики, фурі косплей, фурі твори, фурі ролки і багато іншого. Не обов’язкова, але важлива частина фендому – наявність в його учасників власної фурісони. Приклади антропоморфних атрибутів: людський інтелект; вираз обличчя, наближений до людського; ходьба на двох; носіння одягу (не завжди, але часто).
Цікава культура, на формування якої вплинуло безліч факторів. Багато людей релейтять тварин і мають своїх фурісон. Вони відчувають себе комфортно і вільно у такому форматі. Можливо, тому багато людей не жалкують грошей, щоб зобразити себе у бажаному вигляді.
Це має сенс. Сьогодні люди мають безліч шляхів для реалізації образу: мейкери, колажі, косплей, рандомні фото з Пінтересту, схожі вайбом. Ми використовуємо це, щоб зобразити оригінальних персонажів. З фурі набагато складніше, адже це дуже різні тварини: леви, криси, ящери, панди, дракони, акули, я навіть бачила бджіл. Вони мають різні стилі: хтось уявляє себе більш тваринним, а хтось – більш людяним. Крім того, це різні форми, елементи й кольори. Декілька тварин можуть поєднуватися в одну. Дехто вигадує нових.
Очевидно, що на фурі більший попит. Можливо, тому, що для фурі людей існує значно менше шаблонів втілення. Художники з цієї спільноти, які мають найвищі скіл та популярність, можуть собі дозволити підіймати ціни. Як і в класичному мистецтві, тут також є свої авторитети, авдиторії. І гроші.
Через асоціації високого мистецтва з матеріальним, цінність нематеріального мистецтва за таку саму ціну здається сумнівною: «але його не торкнутися», «але взаємодія з оригіналом віртуальна», «але оригінал можна копіювати», «але я навіть уявити не можу, що робити з цією роботою», «але нею нічого не прикрасиш», «але на комп’ютері малювати простіше» і багато інших «але».
- Культура комішенів (оплачуваних замовлень)
Чому персонажів фурі не замовляють в традиційному варіанті? Припускаю, це пов’язано з Інтернет життям у нашу епоху. Фендомні люди будують свою особистість через віртуальний простір, де цифрові роботи набувають більшого сенсу, ніж матеріальні. Це зручно і по формату, адже Фурі – це не лише естетика; більшою мірою, це самовираження і комунікація. В Мережі.
Багато художників не можуть осягнути це, допоки не пірнають до глибин Фурі культури. Вони йдуть малювати замовлення, бо їм потрібні гроші. Загалом споживачі цифрового контенту менш активні (звісно, залежить від популярності митця), тож я впевнена, що популярний фурі художник користується більшим попитом, ніж інший популярний цифровий артист. Непопулярний цифровий художник у фурі буде популярнішим. Про це існує багато мемів. Коли люди дотикаються – незрозуміле припиняє бути таким.
- Висновки
Малювання комішенів, які не несуть замовнику комерційної вигоди, для цифрових художників поза Фурі культурою не має великого сенсу. Якщо ти виставляєш доступну ціну, то в межах творчої міжфендомної сучасної цифрової ментальності у тебе замовлятимуть такі роботи: ОСів, улюблених персонажів, замовника і близьких йому людей в якомусь контексті. Але мені важко уявити художника, в якого така робота коштуватиме понад ~100$. У дуже популярних художників робота продається краще, бо це престижно і круто; емоційне залучення покупця відграє роль, а також, звісно, роль відіграє високий скіл. Така робота буде коштувати не набагато більше за ~300$. Звісно, якщо казати за цифрову сферу загалом.
Найпопулярніші з художників, яких я зустрічаю, зазвичай не беруть комішени. Для них набагато вигідніше мати роботу з повною зайнятістю або малювати комерційні замовлення, і нерідко вони багато часу приділяють своїм особистим творчим проєктам.
ГЛОСАРІЙ:
Арт – те саме, що малюнок/картина.
Колаж – візуальний творчий витвір, створений з об’єднання n-ої кількості інших самостійних робіт або їх частин в один твір.
Концепт-арт – арт, створений з метою максимально розкрити ідею того, що він повинен зображувати (персонажа, предмет, локацію). Створюються на початкових етапах роботи над візуальною частиною проєкту і часто зазнає змін на шляху до перетворення з концепту на затверджену версію.
Косплей – культура перевдягання у своїх улюблених персонажів/хуманізації чогось/ОСів.
Мейкер – творча програма, за допомогою якої можна моделювати істот, людей або предмети на свій смак. Любительська, легка і зрозуміла у використанні.
Міжфендомний простір – спільний простір усіх фендомів/спільнот, які мають багато спільних рис, тому розуміють одне одного стосовно речей, які нефендомні люди можуть не розуміти.
Оригінальний персонаж/original character (ОС) – персонаж, якого ви вигадали. «OC» часто використовується у фан-спільнотах; ви можете дописати «ОС» у свій пост, щоб вказати на себе, як на оригінального творця певного персонажа/персонажів.
Традиційний малюнок – малюнок, створений з фізичних матеріалів (фарб, олівців, полотна тощо), тобто традиційним шляхом.
Фендом – спільний простір, який об’єднує людей любов’ю до певного твору, знаменитості, культури. В межах фендому люди створюють відповідний тематиці контент і спілкуються.
Фурі фандом – субкультура, прихильники якої цікавляться антропоморфними (подібними до людей) персонажами тварин. Включає в себе фурі ігри, фурі мультики, фурі косплей, фурі твори, фурі ролки і багато іншого. Не обов’язкова, але важлива частина фендому – наявність в його учасників власної фурісони.
Фурі – 1) будь-яка антропоморфна тварина; 2) також представник фурі фандому (так можуть називати саму людину, і так завжди називають її фурісону).
Фурісона – конкретне зображення особи у вигляді фурі, яке людина сама собі вигадала та/або добровільно затвердила «собою». Не обов’язково схоже візуально, головне, щоб відповідало внутрішньому уявленню людини про себе.
Цифровий малюнок/діджитал малюнок – малюнок, створений на цифровому носії (телефоні, планшеті, комп’ютері) за допомогою відповідних програм для малювання.