Текст: Марія Старікова, Марія Киященко
Також завдячуємо: Your Art, SKVOT
Обкладинка: Марія Старікова
Сьогодні знову чаюємо про мистецькі формати 🍵. З викликами вже розібралися, про взаємодії згадали, тож тепер давайте розбирати, що таке «артбуки», а що таке – «зіни», і які ще бувають визначення. Ми прагнемо, аби ви завжди могли знайти потрібну та цікаву інформацію українською!
Такі слова, як «зін» і «артбук» від митців чуємо дедалі частіше, але від браку пояснень що є що – не тільки плутаємо їх між собою, але й вважаємо ними всі підряд видання, що містять ілюстрації або мають незвичайний дизайн.
Артбук – це не завжди книга про мистецтво. Іноді артбук і є мистецтвом.
Підписуйтеся на наш канал у Telegram.
- ЩО ТАКЕ АРТБУК
Важливо розрізняти два види «артбуків», які в англійській мові позначаються термінами Артбук (Artbook ) – фізичне або електронне видання про мистецтво, та Артбук (Artist’s book) – витвір мистецтва, створений у форматі книги або такий, що наслідує її функції. Ми поговоримо про другі.
Візуал. Форма може бути якою завгодно. Таким чином, Джордан Тірні запхала свій «She keeps her secrets in an amber jar so the light won’t fade them» у склянку. Авторську книгу можна створити в будь-який спосіб, із будь-яких матеріалів, велику чи крихітну, застосувавши різноманітні техніки, кількома накладами або єдиний примірник. Дизайну приділяється багато уваги, а зміст такої «книжки», як правило, має другорядне значення порівняно з візуалом.
Сутність. Авторську книгу можна вважати синонімом до «вираження»: певної думки, ідеї, позиції, заклику. На відміну від стандартних книжок, які слугують формою для вираження змісту і сполучають текст/зображення із читачем/глядачем – авторські книги є втіленням цього змісту самі по собі.
Види. Вважається, що такі книжки ніколи не виходять в електронному форматі. Однак, за деякими джерелами, сучасні авторські книги можуть містити елементи цифрових медіа, і це – дещо справді інноваційне. Артбуки також не обмежені типологією – спірно навіть те, як правильно розставляти знаки у терміні: «artist’s book», «artists’ book» чи «artist book». В англійській мові з ним пов’язані й інші визначення – «bookworks» і «book-objects».
«Термін «artists’ books», здається, все частіше і більше плутають до всього у мистецтві, що нагадує книгу… », – Clive Phillpot (Artforum, May 1982).
Як створити. Творче бачення в будь-якій діяльності, від фотографії до письменництва, розвивається за допомогою наглядного досвіду: чим він ширший, тим більше образів, кольорів, ідей, форм ви можете вигадати. Озирайтеся навколо і змальовуйте те, що бачите, під незвичними ракурсами. Досліджуйте: розглядайте артбуки інших митців і дізнавайтесь, як їх створили. Грайтеся в комбінаторну гру. Використовуйте нестандартні матеріали. Переосмислюйте книгу та її частини, відштовхуючись від її функцій. Визначте, яку емоцію ви хочете виразити, які думки прагнете закарбувати – і втілюйте найнезвичнішим чином. Звичним втілять і без вас.
Критики гадають: чи слід артбуки розмістити у музеях? А в бібліотеках? Адже книги призначені для того, щоб їх гортали, в той час як артоб’єкти зберігаються під склом. Самі ж художники закликають переосмислити природу книги та читання новими способами. До створення артбуків вони долучають друкарню, виробництво паперу, книговиробництво, дизайн, образотворче мистецтво, графіку, колаж, фотографію тощо. Артбуки можна створити з традиційних книжкових матеріалів, як-от папір і тканина, та з нетрадиційних. Так, у бібліотеці MassArt у Бостоні зберігаються книги художників, зроблені з вінілових платівок, упаковок із-під ліків, картонних яєць і паперових серветок. Та що там, існує навіть книга з плавленого сиру!
- ЩО ТАКЕ ЗІН
Зін («Zine», від «Mazine») – результат діяльності одного або кількох художників і самвидав. Расс Шовене, гравець у шахи та один із засновників фанхати наукової фантастики, вперше згадав цей термін у 1940-му, тож у багатьох людей «зіни» асоціюються з фанатським контентом. У літературних клубах учасники створювали фанзіни, де обмінюватися враженнями. Це був поліграфічний американський феномен. Через дев’ять років слово з’явилося в Оксфордському словнику англійської мови. За визначенням американського дослідника Стівена Данкомба, зіни – некомерційні непрофесійні малотиражні видання, які автори самостійно створюють і видають. Зіни пов’язані з культурою DIY («Do it yourself») та вийшли з андеграунду, коли люди самостійно створювали журнали, на простому папері, в домашніх умовах – лише для свого невеличкого кола спілкування. У 1970-х роках, на противагу медіа про поп-виконавців, панк-рокери створювали власні видання, де розповідали про свою культуру та музику. У 2010-х роках у світі, зокрема в Україні, виходили малотиражні видання про Японію і Південну Корею: то були так звані «японська» і «корейська хвиля».
Візуал. Нагадують книжки або журнали з ілюстраціями, іноді доповнені текстом. Вони не обмежені видавничими стандартами – лише організаційними. Також у зінів, як правило, відсутні код чи ISBN, стандартизована система ідентифікації, номер якої додається до кожної книжки у світі (а один із примірників надсилається до державного архіву).
Сутність. Зіни, як правило – тематичні. Вони передають спільну ідею, розповідають історії, знайомлять глядачів із персонажами. Створені ентузіастами на радість тих, хто розділяє спільні інтереси та ідеї. Наявна чітка тематика з одною лінією вайба (Різдво: загальна атмосфера радості від свята) або розмита (дівчата: це теж чітка тема, але вайб і атмосфера в матеріалах може відрізнятися, вона значно ширша за Різдво).
Види. Бувають електронні та фізичні. В межах фанхати або оригінальні. На продаж і лише для художників-учасників. Благодійні і комерційні. Професійні (високоскілові) і любительскі (для всіх бажаючих). Мішані (з малюнками міксуються фото або фанфіки, новели, статті, тощо) та ілюстровані (тільки ілюстрації). Високорейтингові (18+) і загальні (для всіх).
Як створити. У наших реаліях, учасники лишають заявки, сформовані організаторами зіну. Навіть, якщо він любительский – потрібно заповнити форму (анкету) і чекати на лист із запрошенням. Зазвичай потрібно вказати що/кого/як ти збираєшся створити. Можуть бути додаткові питання: «Чи не проти ви малювати додатковий мерч?». Такожпросять вказати посилання на соцмережі, приклади робіт, нік/псевдонім. Інколи організатор збирає гроші з учасників лише за відправку їм примірників, а інколи всі учасники скидаються, щоб надрукувати зін разом. Якщо зін продаватимуть – артерів анонсують заздалегідь. Для цього створюють окремий акаунт і представляють художників і їхні роботи. Потім постять окремі фрагменти майже готових робіт, щоб зацікавити покупця, і розповідають про процес.
«Для художників ставлять десь три дедлайни протягом усієї роботи над зіном. Якщо цього не робити – не буде організованості. Дедлайн скетча, дедлайн лайна, дедлайн кольору. Іноді є ще й четвертий дедлайн – для промальовування. Чесно, жодного разу не слідувала цьому правилу з проміжними дедлайнами. Завжди надсилала готову роботу в останній (головний) дедлайн, але не закликаю робити, як я. По досвіду можу сказати, що більшість учасників здають усі проміжні дедлайни», – Марія Киященко, художниця.
Артбуки і Зіни часто плутають між собою, з ілюстрованими книгами та виданнями, оформленими в незвичайний спосіб.
- Ілюстрована книга – стандартна книга, доповнена ілюстраціями. Наприклад, спеціальні ілюстровані видання «Гаррі Поттера».
- Комікс – форма розповіді, в якій зображення поєднується з текстом. Наприклад, «Хіба це не Бромантично?» про Спайдермена і Дедпула.
- Графічний роман (новела) – роман або новела, представлені ілюстраціями. Наприклад, серія «Хільда» Люка Пірсона.
- Книга з ознаками артбука – стандартна книга з нестандартним оформленням. Наприклад, «The Egyptology» авторства Dugald Steer.
«Якщо у виданні, яке ви тримаєте в руках, є ефект об’ємності, використані нетрадиційні для книг матеріали, є поп-апи та вкладення (листівки, картки тощо), вклейки та вирізки – це може бути артбук. Проте якщо зміст книги викладений доволі традиційно – це просто видання з ознаками артбука», – Юлія Мельничина, авторка у SKVOT.
Підіб’ємо підсумки: Артбук – це книга про мистецтво, але Артбук – це ще й витвір мистецтва, який з книгою може мати небагато спільного. Зін – це не комікс і не артбук, але тематичний журнал. Коміксів існує багато видів – про них і про те, як відрізнити комікс від графічної новели чи роману, ми розповімо в одному з наступних матеріалів. Книга з елементами артбуку – це оригінально оформлена книга. Чим більше прикладів ви побачите – тим краще розрізнятиме різні видання. Адже це навичка, яку ви можна набути 😉