Авторка: Марія Старікова
Перекладачка субтитрів: Інна Савченко
Джерело: «Блакитний період» (Netflix)
Можливо, сьогодні наша остання зустріч у межах серії, але це була гарна серія, чи не так? Понад місяць ми з вами чаювали про те, що-таке-мистецтво, та навіщо-малювати-натюрморти, і ще чому-нас-вчить-імітація, а також що-спільного-у-всіх-шедеврів, і нарешті як-працюють кольори. Ми приємно провели час і маємо надію, що вам також було цікаво, пізнавально та затишно.
Отже, давайте гідно проведемо наш Блакитний період! Попереду – новий, і нові серії вже пишуться для вас. А сьогодні ми зібралися тут із вами, щоби продовжувати вчитися, міркувати вголос і розширювати наш світогляд! Цікаво, чи готові ви спробувати?…
Автопортрет; це завдання складне тим, що воно просте. Найпростіше – просто намалювати власну зовнішність, але ж десь тут має бути мистецтво, правда? Багато відомих художників малювали автопортрети, і дехто з мистецтвознавців вважають, що вони відображають художників у ту саму мить; тобто, у момент створення роботи. Водночас, деякі роботи були настільки новаторськими, що змінювали сприйняття та підхід до автопортрету: колаж, знімок, мозаїка, поєднання різних технік, fiction + fact і безліч інших авторських прийомів. Якщо раніше цей жанр навіть не вважався за жанр, а скоріше за спосіб зафіксувати себе у часі та просторі, або як інструмент для покращення власної майстерності, то нині художники вже відчувають себе окремими всесвітами зі своїми ідеями та креативом, не менш цінними за своє мистецтво, вільними виражатися в будь-який спосіб і демонструвати це власною персоною.
За життя Рембрандт Харменс ван Рейн написав півсотні картин, гравюр і тисячі малюнків. Близько шістдесяти з них – автопортрети. Понад сорок років митець створював свій візуальний щоденник. У підсумку, це історія дорослішання однієї людини: зміни в міміці та у погляді, розвиток моди через вбрання, різні емоції, настрій, стан. Подібно до Вінсента Ван Ґоґа, Рембрандт зробив автопортрет основним засобом художнього самовираження. Це його автобіографія. Жоден художник не має стільки автопортретів. Рембрандт намалював себе у натовпі, зобразив себе із арфою в руках, писав свій стан у чб та у кольорі. Стривоженим, веселим, зухвалим, розчарованим. Його обличчя пухло, в’януло, вкривалося зморшками та старішало – все це не мало значення. Або ні. Саме через те, що усе це було важливим, митець залишив у спадок стільки автопортретів.
***
У витворі мистецтва є три основні елементи: тема, композиція, зображення. У простій композиції можна показати більше деталей, головне – не забагато, щоби картина не втратила фокус і не стала розмитою. Якщо витвір мистецтва достатньо виразний – він стає привабливим, пам’ятаєте?
📌 ХУДОЖНЯ ПІДКАЗКА: Коли малюєте вигини – висвітлюйте відтінки та лінії, щоби вони здавалися більш тривимірними.
Можливо, ви затримуєте дихання, щоби лишатися зосередженими, але якщо постійно затримувати дихання – можна його втратити. Відпочивати – це не байдикувати. Відпочивати можна культурно, один із найкращих варіантів – прогулянка вашими місцями сили, а також відвідування виставкових просторів, галерей, музеїв, книгарень, магазинів із художніми товарами тощо.
Дивлячись на чужі твори, ви даєте собі змогу розслабитись, поглянути на мистецтво не як митець, а як поціновувач мистецтва. У музеях ви можете побачити різноманіття творів мистецтва, поспілкуватися з кураторами, екскурсоводами, культурологами та іншими відвідувачами; це також можливість завести нові знайомства! Книгарні та художні магазини, а також ярмарки та барахолки – все це розширює ваш світ і ваші уявлення про те, які існують матеріали, форми, сенси, кольори, техніки, жанри, що завгодно!; і також це гарна нагода вчитися безкоштовно, надихатися безкоштовно, зазирати в чужі світи безкоштовно, це дуже розріджує мозок і водночас додає вам нових знать про різноманітні творчі сфери та збагачує ваші враження. Набуваючи нового досвіду, ви неодмінно розширюєте свій художній арсенал.
Наприклад, один похід у книгарню може змінити ваші уявлення про книжкову ілюстрацію! Про те, які бувають палітурки, і про маленькі революції, які здійснюють художники та видавництва з року в рік, щоби дивувати нас!
📌 ТВОРЧА ПІДКАЗКА: Сходіть до музею. Прихопіть з собою інших художників, якщо це можливо. Обійдіть зали, розглядаючи все навколо, обмірковуючи та за нагоди обговорюючи побачене. Розважтеся! Розслабтеся. Не намагайтеся думати про час, про власні роботи чи про свої тривоги. Ви тут, щоби відпочити та подивитися. Після першої прогулянки залами повторіть прогулянку вдруге: тепер уже як митці. Повеселившись першого разу, другого – свідомо пошукайте натхнення. Блукаючи залами, нотуйте свої ідеї, скетчте їх, а потім намалюйте картину на основі спостережень. Нехай ваші супутники зроблять те саме – так ви зможете порівняти ваші роботи і те, наскільки схожими або відмінними були ваші враження та сприйняття речей. Поміркуйте про різницю між першим і другим відвідуванням: що ви відчували тоді та потім? Чим це відрізнялося?
У сприйнятті таких речей, як мистецтво, усіх приваблюють різні речі. Водночас може проявитися парадокс вибору: коли дано забагато варіантів, у людей нерідко виникає проблема вибору, тому багато людей можуть звертати свою увагу на одні й ті самі предмети або ж сприймати їх схожим чином.
🌼 ДРУЖНЄ НАГАДУВАННЯ: Дивлячись на роботи інших, ви можете дізнатися щось нове про себе. Ось, чому корисно ходити на виставки – не тільки для того, щоби пізнати когось, але для того, щоби пізнати самих себе.
Можливо, зі дня на день ви не помічаєте свого прогресу – розвиток, як явище, не матеріальний; його важко прощупати в моменті, поки результати ще визрівають. Деякі плоди визрівають роками – це, може, й довго, але це природно. Ми переконані, що стабільно практикуватися, кидати собі виклики, визначити свої сильні та слабкі сторони, якісно відпочивати, прислухатися до підказок із нашого циклу «Блакитний період» – усе це колись неодмінно стане вам у нагоді.
Ваше тіло – дещо більше, ніж машина для створення мистецтва.
Відпочинок заради підвищення працездатності та відпочинок заради відпочинку – два різні види відпочинку, і впливають на нас по-різному. Ми хочемо умовно поділити їх на 1) «те, що ми робимо, щоби не упрацьовуватися з думками про роботу» і 2) «робимо те, що ми хочемо, без зайвих думок, навіть про роботу». У першому випадку ми робимо перерви тому, що знаємо: робити перерви потрібно. Для того, щоб наші очі, наше тіло, наш мозок, наша психіка могли відпочити. Ми називаємо це інвестицією. Ми присвячуємо ці перерви своїй роботі, тому подумки лишаємося в ній. Водночас, другий випадок – це відпочинок заради відпочинку, не заради якихось інших цілей. Це дозвіл самим собі робити те, що нам хочеться, що дарує нам радість і позбавляє думок про все продуктивне, ефективне та робоче.
У сучасному пришвидшеному ритмі життя ми звикли розглядати відпочинок лише як інструмент, як інвестицію, часто навіть не усвідомлюючи, що відпочинок цей нетривалий, оскільки не дає нам повноцінно розслабитися. Це такий собі спринт, який ми час від час пробігаємо в перервах між піками працездатності. Водночас, існує ще й відпочинок-марафон, який ми проходимо в своєму темпі заради себе і свого задоволення. Не «тому, що», а «просто так», бо просто хочеться. Цей відпочинок не загрожує вашій роботі. Він не краде у вас час.
Увесь цей час я не розумів, коли тікати, а коли боротись.
Він береже вас. Але, на жаль, багато людей стикаються зі страхом не працювати весь час.
📌 ТВОРЧА ПІДКАЗКА: Спробуйте намалювати себе оголеного або оголену.
Дивитися на себе оголеного, показувати цю роботу людям означає приймати себе таким, який ти є. І гарні грані, і не гарні. Так, це може бути досить складно, проте …
Дуже багато людей залишаються одягненими протягом усього життя.
***
Наостанок хочемо нагадати: іспити фізично виснажливі, а труднощі абітурієнтів, яким доводиться хвилюватися через гроші – неосяжні. Будь добрими до себе та до людей навколо вас. Якщо не можете допомогти – не робіть гірше. І не робіть цей світ ще гіршим, ніж він є, Якщо школярі, абітурієнти, студенти, робітники та безробітні не виснажені психічно, то спершу вони можуть дуже виснажитися фізично. Тому неодмінно дбайте про самих себе. Постійно.