Київський кит – екологічний символ столиці

Текст і Фото: Марія Старікова

Екологічна культура України потребує розвитку. Більшість очисних споруд не оновлювалися з часів радянського союзу. Також відсутні масштабні механізми сортування та переробки відходів – це  погано впливає на навколишнє середовище і стан нашого здоров’я. Особливо (!) в еру надспоживання товарів. Ми 15 хвилин використовуємо пластик, який розкладається 150 років.

Україна і Київ займають верхні позиції у списках з найбільшим обсягом сміттязабрудненого повітря і довкілля. Небайдужі громадяни, серед яких є активісти, школярі, митці та культурні інституції, беруться самостійно вирішувати екопроблеми і заохочувати до цього суспільство.

Чудовий тому приклад – новий медіапроєкт українського митця Валерія Коршунова («АРТЕФАКТ», «Звук Чорнобиля», «Чорнобильське Сяйво»).

Фото: Марія Старікова

Сьогодні «Київський Кит» – найбільша в Україні медіаскульптура, створена з переробленого пластику. Національний рекорд зафіксували на урочистому відкритті 15 вересня о 16:00 на ВДНГ.

«Ми хочемо, аби всі побачили, що це не якийсь там класний дизайнерський пластик, а сміття, якому ми просто дали друге життя» – зазначає Валерій.

ЯК СТВОРЮВАЛИ КИТА

Загальна довжина скульптури – 12 метрів. Вона складається із металевого каркасу, облаштованого панелями з переробленого пластику. Для цього подрібнені кришечки переплавили пресом у листи й розділили на трикутники, загалом – 700 штук різного розміру. Кит спроможний вигинатися та підіймати хвіст.

«Існує розроблена 3D-модель. По цій 3D-моделі воно розкладається, і ми знаємо, який «трикутничок» де, знаємо його форму, завантажуємо в програму, які фрезерують. Підкладаємо так, щоб більше трикутничків помістилися на одному листі, і потім, як конструктор, ми це все збираємо, тут, на локації» – розповідає про робочий процес Валерій Коршунов.

Пластик відсортували за кольором, щоб «оживити» ссавця: він має білий животик і тулуб синьо-блакитних відтінків. Усього було зібрано та відсортовано кілька тон. Сміття збирали протягом 6 місяців у межах Києва: команда організаторів, школярі та всі охочі мешканці міста. Як наслідок – були очищені парки, сквери, річки Дніпро та Либідь.

Наступний крок – відсортувати сміття. Пластик надсилали до Одеси і звідти, перероблений та відібраний, повертали до столиці для подальшої роботи.

ОСОБЛИВОСТІ МЕДІАСКУЛЬПТУРИ

Київський кит особливий не лише будовою з переробленого пластику, а й підсвіткою. Інтерактивне освітлення скульптури, підключене до Екосистеми міста з моніторингу стану забруднення повітря та води, враховує кількість опадів, пори року, місячні фази та змінює від цього забарвлення.

■ Коли столичне повітря у нормі — кит світиться 
■ Щойно показник змінюється — підсвітка ставатиме 
■ У критичних випадках — 

Фото: Марія Старікова

Кит зібрав підтримку національних та світових ЗМІ, а також став улюбленцем киян. Про це свідчать численні світлини, відео, сторіс та відмітки у соцмережах. Скульптуру можна знайти біля 11 павільйону на ВДНГ – це символічне повернення Київського Кита, адже саме тут, біля павільйону «Дари моря», колись знаходився інший кит: муляж Синього, основою якого був справжній 12-метровий скелет найбільшого ссавця.

ЕКОЛОГІЧНИЙ СИМВОЛ СТОЛИЦІ

Проєкт «Київський Кит» не обмежується скульптурою. Це також інформаційна кампанія та освітні практикуми зі збору, сортування та переробки сміття. Ініціативою вже зацікавилися інші країни, зокрема Польща. Мета проєкту – привернути увагу українців до проблем довкілля, розповісти і надихнути на свідоме споживання ресурсів нашої Землі.

Фото: Марія Старікова

• Які ще проєкти існують у світі:

 Coca-Cola разом із The Ocean Cleanup борються з відходами у 15 найбільших річках світу. Одна із цілей – до 2025-го зробити 100% упаковки перероблюваною. У 2020-му бренд випустив 100% перероблену пластикову пляшку. У 2021-му – змінив культовий зелений колір Sprite на прозорий.

 Adidas разом із Parley for the Oceans створили корт із перероблених пластикових відходів, які збирали на узбережжях по всьому світу. Нині його вже переробили на шкільний майданчик, після чого бренд випустив колекцію із переробленого пластику: її носитимуть на чемпіонаті в Австралії.

 У Ріо-де-Жанейро (Бразилія) волонтери відкрили міні-підприємство з переробки пластику. В обмін на їжу жителі приносять кришки від пляшок, а учасники проєкту Na Laje Designs виготовляють з них скейтборди. Один скейтборд складається з 500 кришок. 

 Виробник іграшок Mattel створив лінію ляльок із переробленого пластику – Loves the Ocean. Пластик збирали в межах 50 км від води у районах, де відсутні системи збору відходів. Компанія планує використовувати 100% у виробництві іграшок, включно з пакуванням, до 2030 року.

«Я вірю, що можливо створити сучасні об’єкти мистецтва в усіх куточках України. Замість отруйних сміттєзвалищ – прикраси і туристичні магніти. Це посилить усвідомлення ролі культури і мистецтва в житті українського суспільства, та надасть приклад того, як соціальна ініціатива і поява нового артоб’єкта може вплинути на розуміння екологічних ініціатив, на наших дітей, навіть на економіку району. Це може інтегрувати екологічну культуру в щоденні громадські практики», – підсумовує Валерій Коршунов.

Перетворення, сортування і переробка пластику на сучасні об’єкти паблік арту може стати новим трендом України. Внаслідок цього можуть виникнути нові зони відпочинку, а стан навколишнього середовища – покращитись.